Чим українці "підрізають" росіянам крила
Вибухи на авіабазах стратегічної авіації під російськими Рязанню, Курськом та Саратовом без перебільшення ввели у відвертий ступор ворога і викликали шквал аплодисментів з боку українців.
Водночас в обох сторін одразу виникло одне логічне запитання: "як?". Схоже, однозначної відвертої відповіді на нього найближчим часом навряд чи вдасться отримати, але Новини.LIVE спробувало підняти завісу таємності.
Диверсант чи робот
Не секрет, що війна, яку розв'язали проти України росіяни, стала не лише гібридною, але й довела важливість використання на полі бою новітніх систем зброї — і безпілотних комплексів, зокрема.
"Є у нас на озброєнні близькі за своїми тактико-технічними можливостями апарати. До того ж, "Укроборонпром" нещодавно заявив про те, що проводить відповідні іспити відповідної техніки. Ось ми і бачимо результати... Це може називатися "український Байрактар" чи "Стриж", чи "Рейс", — поділився своїми припущеннями колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.
Він додав, що два останні типи безпілотників лишилися в України ще з радянських часів.
На переконання генерала, деталізація у такій справі не зовсім потрібна. А те, що нам необхідно знищувати їхні повітряні цілі (у згаданому випадку — ракети) ще до того, як вони зможуть стартувати, — факт. Тобто Україні потрібно ліквідовувати російські наземні комплекси "Іскандер М" і "Точка У", "Калібри" та їхні носії — підводні човни та кораблі.
Треба нищити авіабази ворога
На жаль, українська сторона поки що немає у своєму розпорядженні таких засобів, які б давали можливість діставати на дальніх дистанціях російські повітряні носії ракетної зброї — літаки Ту-95, Ту-22 або Ту-160. Тому треба, як варіант, завдавати ударів по аеродромах їхнього базування.
І "перші ластівки", якщо згадати літо, були ще в окупованому Криму, на аеродромах Саки та Бельбек. Також можна згадати "несподівані" вибухи, що пролунали восени на білоруських аеродромах, які режим Лукашенка передав в оренду путінській загарбницькій армії.
Ну, а останні "голосні" події трапилися днями на трьох російських аеродромах у Саратовській, Рязанській та Курській областях.
"ЗСУ все правильно роблять, тому що треба працювати над тим, на що є можливість. До того ж, війна — гібридна, а росіяни так себе тільки і поводять, тому треба вчиняти з ними так само", — вважає генерал.
Звичайно, ЗСУ так і будуть діяти з ворогом. Але наскільки ускладнить їм завдання щодо ліквідації цілей, якщо ворог оговтається і вирішить перетягнути свої повітряні ракетоносці у більш віддалені райони країни, щоб українці не могли до них дістатися?
Літак — річ примхлива та вразлива
Генерал Романенко не бачить у цьому великої трагедії чи проблеми. Оскільки не все так легко і просто зробити, як здається на перший погляд.
За його словами, для використання кожної зброї є своя так звана точка прив'язки. Так само вона існує і для ракетного озброєння, яке треба зберігати у відповідних місцях, за відповідних умов, обслуговувати відповідно навченим персоналом і готовити до бою.
Такі самі умови та правила розповсюджуються і на носіїв цієї зброї. У нашому випадку — на стратегічні бомбардувальники.
За словами Романенка, всі вони мають свою специфічну "прив'язку" до аеродромів. Адже інфраструктура далеко не кожного летовища здатна розміщувати, зберігати, споряджати та використовувати літаки такого класу. Крім того, для обслуговування таких повітряних суден мають бути відповідно навчені техніки, пілоти тощо.
ВПК у допомогу
Україна сьогодні фізично не в змозі протиставити на полі бою, скажімо умовно, 100 своїх танків проти 100 танків ворога. А чи потрібно це їй взагалі? Адже давно винайдені й існують безпілотні системи, здатні виконувати роботу зі знищення ворога ледь не з ювелірною точністю. Тому якщо українська сторона поки відчуває брак у далекобійному високоточному озброєнні, то на ракетний терор з боку росії можна давати гідну асиметричну відповідь.
І для цього у пригоді стають повітряні безпілотні системи.
Як повідомив днями Державний концерн "Укроборонпром", його фахівці розробили програму розвитку безпілотних систем для Сил безпеки та оборони нашої держави.
Зокрема, було проаналізовано та систематизовано інформацію про місце та роль БпЛА у бою, їхні тактико-технічні характеристики, типи боєприпасів, які вони використовують, тощо.
"Одним із варіантів може стати наш новий ударний дрон, над низкою характеристик якого ми вже привідкрили завісу. Так, він може діяти на дальності 1000 км, а за певних умов — до 1200 км", — зазначили в "Укроборонпромі".
До речі, корисне навантаження бойової частини цього безпілотника становить близько 75 кг.
"Ми максимально пришвидшили виробництво першого дослідного зразка, випробували його у повітрі та готуємося до наступного етапу — демонстрації можливостей цього комплексу керівництву Сил безпеки та оборони нашої держави", — зазначили представники вітчизняної "оборонки".
Безпілотники дістануть ворога скрізь
Представники українського ВПК окремо наголосили, що роботизованими є не лише літальні апарати, а й техніка для використання в бою на землі та воді.
У контексті останньої природної стихії фахівці "Укроборонпрому" нагадали, що наприкінці жовтня, наприклад, чорноморський флот російської федерації спіткала раптова невдача: декілька його кораблів з якогось дива вибухнули в бухті Севастополя... І це — в бухті, яка, за запевненнями росіян, була захищеною усіма можливими засобами на 150 відсотків.
"Проте цей захист було проламано морськими дронами. Це сигнал, тому що відтепер флот агресора не може почуватися у безпеці абсолютно ніде, а сама парадигма війни на морі змінюється", — скромно констатували на українському держпідприємстві.
Звичайно добре, що ми вже потроху обзаводимося такими "розумними машинами". Зокрема, завдяки нашим іноземним партнерам. Але водночас варто зауважити, що у нас в армії є структури такі, як Сили спеціальних операцій, розвідка, фахівці яких здатні дістати ворога, що називається на дальніх рубежах — там, де машина не проїде і ракета чи дрон не долетять. Поки що.
Фото: Dmytro Smoliyenko / Reuters
Читайте Новини.live!