Деокупація України за стандартами НАТО: як ЗСУ планують контрнаступи

Повномасштабне вторгнення росіян в Україну якщо не застало українців зненацька, то стало, м'яко кажучи, несподіванкою. Однак від початку російської навали українська армія суттєво відчутно змінилася у своєму форматі, згуртувалася, набула досвіду і показала всьому світові, що "другу" армію світу можна бити, як ляльку.

Яких якісних змін за десять місяців зазнали українські Сили оборони Новини.LIVE розбиралося з військовим експертом Дмитром Снєгирьовим.

Декомунізація по-армійські

Характер звільнення Харківської і частини Херсонської областей засвідчило, що командування українських Збройних Сил відмовилось від "радянської школи" планування операцій і перейшло на стандарти НАТО.

"Поки російська окупаційна армія штурмує населені пункти на сході України, зрівнюючи їх з землею та закидаючи "гарматним м'ясом", ЗСУ працюють вибірково та точково по ланцюжках ворога", — розповідає Снєгирьов.

За його словами, такі дії українських військових дозволяють уникнути зайвих жертв та запустити механізм так званої каскадної деокупації захоплених противником українських регіонів.

Що ж на це впливає? Крім того, що ЗСУ зазнали вельми суттєвого переформатування, поліпшилось їхнє загальне матеріально-технічне забезпечення. Також значно зріс оборонний бюджет, запрацював соціальний ліфт. Командири низової ланки, які безпосередньо задіяні у бойових діях, мають можливість професійного зростання — все залежить від особистісно-вольових якостей.

"Звісно, найважливішим оновленням стало створення бригад територіальної оборони. Це — потужний компонент у моменті протистояння російської агресії та покращення загальної обороноздатності нашої країни", — констатував аналітик.

Водночас, додав він, значно якіснішим стало зростання професійної підготовки українських воїнів. Адже її вони проходять не лише на території України, а й у країнах Європи. Оволодіваючи при цьому новітніми засобами військової техніки та засобами ураження, які передаються країнами НАТО та іншими нашими стратегічними партнерами.

Технічна допомога як компонент оновлення

Варто відзначити і розширений характер військової та технічної допомоги не лише у моменті переозброєння ЗСУ (військова техніка, артилерія, боєприпаси, засоби ППО, індивідуального захисту, зв'язку, польові госпіталі, антидронове обладнання, власне дрони тощо), але й у ракурсі покращення професіоналізму наших воїнів.

"Тобто відбувається якісне переозброєння ЗСУ, включаючи Сухопутні війська, причому не лише зразками західної техніки, а й вітчизняної", — звернув увагу Снєгирьов.

Чималим фактором для досягнення бойового успіху ЗСУ також є значне покращення координації між Україною та партнерами, а також усередині самого війська.

Атаки широким фронтом — доля ворога

Разом з тим треба звернути увагу і на головний момент: у ЗСУ відбувається потужний перехід у плануванні операцій на стандарти НАТО. Навіть на тактичному рівні, не кажучи вже про оперативний та стратегічний.

І Харківська та Херсонська наступальні операції наочно продемонстрували наскільки явно програє радянська школа західній.

"Йдеться про каскадний характер наступальних дій, коли спершу знищуються склади, штаби, логістичні ланцюжки противника, а потім іде наступ. Це знижує кількість жертв у лавах сторони, що наступає, а також серед цивільного населення", — пояснив перевогу одної тактики перед іншої військовий експерт.

"Ми не зносимо обстрілами міста разом із людьми, як роблять росіяни, — зазначив Снєгирьов, — а змушуємо супротивника робити чергові "жести доброї волі", як росіяни називають свій відступ".

У результаті наразі алгоритм роботи командирів та штабів Сухопутних військ ЗСУ, а також командирів та штабів в підрозділах країн-членів НАТО, є однаковим і значно відрізняється від того алгоритму, який існував за радянської системи управління військами і, донедавна, ще був в українському війську.

Якщо згадати американського генерала Бена Ходжеса, то він прогнозував, що зима буде на боці ЗСУ, а тому Україна повинна отримати достатню підтримку своїх західних партнерів, щоб взимку почати звільнення Криму. Тобто українській армії треба продовжувати бити по російських штабах, складах, ворожих шляхах постачання на тимчасово окупованих територіях до лютого, після чого ці місця стануть плацдармом для звільнення українського півострова від російських загарбників.

Фото: Liberov Photographer / Facebook