"Ворожіння на воді": чи реально звільнити Південь України наступного року

Повтомасштабна війна триває десятий місяць, і цілком закономірно, що від неї багато хто вже втомився і хоче якнайскорішої розв'язки. Звичайно, позитивної і переможної для України. На цьому тлі і з'являються численні прогнози та запевнення про перемогу "ось-ось".

Чи мають ці "пророцтва" під собою реальний ґрунт, Новини.LIVE з'ясовувало з військовим експертом Дмитром Снєгирьовим.

Які шанси взяти Крим до травня

Останнім часом почастішали експертні прогнози щодо деокупації захопленої росіянами Автономної республіки Крим на кінець травня наступного року.

Так, наприклад, за інформацією керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирила Буданова, Україна може розпочати звільнення окупованого росіянами Криму вже наступного року.

"Зазначу, що прогнози з конкретними періодами щодо звільнення окупованого півострова — це "ворожіння на воді". Звідки беруться такі фактичні з прив’язкою до конкретики дати, мені не зрозуміло", — говорить Снєгирьов.

Наприклад, за його словами, не підтвердилася жодна з гучних заяв керівника ГУР щодо кількості іранських безпілотників, передачі Іраном балістичних ракет рф чи сценарії щодо можливого розвитку подій під час деокупації Херсона. Вони були спростовані або міністром оборони України Олексієм Резніковим, або нашими стратегічними партнерами. Тому стоїть питання щодо відповідності подібних заяв реальному стану речей на фронті.

ЗСУ нав'язують ворогу свою партію

Зараз стратегічна ініціатива в Херсонській області на боці ЗСУ, адже українські військові демонструють поступове, але результативне звільнення регіону.

Як наслідок це призвело до того, що росіяни розглядають контрнаступ українських військових безпосередньо вже на території сусідньої з Херсонщиною Запорізької області.

Як зазначив Снєгирьов, це дає можливість деокупувати не тільки Херсонську область, але й вийти на адміністративні кордони й в подальшому приступити до звільнення Криму.

"Такі сценарії можливі, але не треба давати конкретні прив’язки до певного часу", — констатував військовий експерт.

На думку колишнього командувача військами США в Європі та генерала у відставці Бена Годжеса, який раніше також зробив заяву щодо шансів ЗСУ на успішне звільнення українських регіонів, до січня 2023 року українські військові візьмуть під контроль Маріуполь і Мелітополь. А після цього армія України здатна розпочати військову операцію зі звільнення Криму.

Чи буде десантування на півострів

Український експерт скептично ставиться до такого розвитку подій навколо окупованої української автономної республіки.

На сьогодні, заявляє Снєгирьов, українські військові не зможуть звільнити півострів за допомогою проведення десантно-штурмової операції.

Будь-який сценарій, зазначив аналітик, вартий розгляду, але треба говорити про те, що для проведення широкомасштабної десантної операції необхідні великі десантні кораблі, які можуть брати на борт декілька сотень особового складу. Між тим великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський" перебуває в російській окупації, а середній десантний корабель "Юрій Олефіренко" — це не та бойова одиниця, яка спроможна забезпечити виконання такого типу завдань.

Крім того, відсутня належна кількість військово-транспортних літаків, які зможуть провести висадку десанту.

Утім, наголошує Снєгирьов, повністю відкидати варіант проведення десантної операції для виконання якихось тактичних цілей не варто.

Ворог укріплює південні рубежі

Водночас не слід залишати поза увагою інформацію про будівництво росіянами додаткових інженерних фортифікаційних укріплень у районах Мелітополя та Бердянська.

"Інформація, яка оприлюднюється в російських пабліках щодо деокупації Запорізької області, є серйозною. Адже саме з цим пов’язані додаткові інженерні фортифікаційні робити як в районі Мелітополя, так і в районі Бердянська: вони йдуть паралельно, оскільки наступ ЗСУ, на думку російської сторони, очікується саме по цих двох напрямках", — коментує ситуацію військовий аналітик.

При цьому він наголошує, що по цих двох напрямках не виключається можливість подібного розвитку сценарію. Особливо якщо враховувати, що Бердянськ є глибоководним портом, а відповідно, військово-морською базою й основною локацією окупаційної армії, якою здійснюється забезпечення російського контингенту не тільки на цю область, але й з подальшою передислокацією по декількох інших напрямках.

Своєю чергою, Мелітополь так само перетворений окупантами на великий логістичний хаб, який має певну інфраструктуру і є сухопутним коридором з окупованих територій Луганської й Донецької областей до Криму.

"Цілком ймовірно, що ці два населені пункти можуть стати центром прискіпливої уваги з боку ЗСУ", — припускає Снєгирьов.

Коса як ключ до контролю за "зерновим коридором"

Британські військові експерти у своїх аналітичних доповідях наголошують на тому, що встановлення контролю на Кінбурнській косі в гирлі Дніпровського лиману може допомогти українським військовим вибити росіян з Лівобережжя Херсонщини.

"Стратегічна присутність на Кінбурнській косі дає можливість контролювати окупантам не тільки український Очаків, але й так званий "зерновий коридор" з Миколаївського порту. Згідно з супутниковими даними, російські окупанти створюють на косі інженерні фортифікаційні споруди", — зауважив експерт.

Звичайно, противник це розуміє. А отже, так просто це місце віддавати не збирається: на Херсонському напрямку ворог обороняється, проводить посилення угруповання військ і регулярно веде артилерійські обстріли районів більш як 15 населених пунктів з обласним центром включно, які перебувають поруч з лінією фронту. Тобто бої тривають.

Отже, не треба тішити себе зайвими ілюзіями та пророцтвами щодо швидкої перемоги. Треба реально дивитися на речі і робити кожному свою справу, щоб потім не отримати "холодний душ". А перемога обов'язково буде. Адже ми до неї маленькими кроками, але впевнено йдемо.

Фото: Liberov Photographer / Facebook