Чи "закриють" українське небо іноземні ракети: оцінка експерта Дмитра Снєгирьова

Сполучені Штати Америки під кінець літа зробили для України воістину царський жест доброї волі: президент Джо Байден оголосив про новий пакет військової допомоги нашій країні на суму близько трьох мільярдів доларів.

Це найбільша сума допомоги від США з початку війни. Примітно, що серед інших приємних військових "дрібничок" до цього пакету допомоги увійшли шість комплексів протиракетної оборони NASAMS, яка вважається однією з найкращих у світі і за отриманням якої інші країни вишукуються у черги на роки вперед, навіть сплативши за контрактом.

Чи зможуть надійно захистити наше небо ці ракетні комплекси і взагалі чи є такі з наявних у світі, Новини.LIVE поцікавилося у військового експерта Дмитра Снєгирьова.

На що вистачить заокеанського комплексу ПРО

Снєгирьов переконаний, що Україна зараз потребує значної кількості систем протиповітряної та протиракетної оборони для максимального ущільнення повітряної оборони і відбиття ракетних атак росіян.

"В цьому контексті варто зазначити, що обіцяні нам з боку США NASAMS кардинально не змінять ситуацію. За наявними оцінками фахівців-ракетників, тих ЗРК, що передадуть Україні найближчим часом, вистачить, щоб закрити небо Києва та ще одного міста", — сказав Снєгирьов.

Варто зазначити, розповів він, що цей пересувний зенітний ракетний комплекс, призначений для боротьби з маневруючими аеродинамічними цілями на малих і середніх висотах та належить до систем ППО малого-середнього радіусу дії. При цьому дальність ураження, в залежності від використаних ракет ЗРК NASAMS-20 (з ракетою AMRAAM ER-40) може становити від 20 до 180 км.

"Німець" краще за "американця"?

Снєгирьов переконаний, що підвищити безпеку у небі над українськими містами здатна німецька ракетна система IRIS-T, яку Україні пообіцяли передати вже до кінця цього року.

Варто нагадати, що у червні українська сторона на урядовому рівні уклала контракт з компанією Diehl Defence на постачання 11 установок IRIS-T. Дальність дистанції вогню із вертикальної пускової установки цієї системи сягає до 40 км, а відстань ураження цілі становить 20 км. При цьому відмінною рисою IRIS від інших ракетних аналогів є те, що його боєприпас може вражати не лише літаки, гелікоптери, але і крилаті ракети, реактивну артилерію, безпілотники, протирадіолокаційні ракети та бомби.

Ізраїльський "купол" — не наш розмір

Дещо по-іншому складаються обставини з широко розрекламованою ізраїльською протиракетною системою "Залізний купол".

"Розмови про можливість купівлі Україною цієї ізраїльської системи протиповітряної оборони, є елементом політичних маніпуляцій", — заявив Снєгирьов. Він пояснив, що "купол" є досить обмеженою в моменті практичного застосування зброєю.

За словами експерта, якщо говорити про ефективність "закриття" неба цим ЗРК, то треба враховувати розміри території Ізраїлю та кількість цих систем ППО, задіяних в прикритті його повітряного простору.

"В результаті виявляється, що, по-перше, цієї кількості недостатньо для України, адже її розмір ніяк не можна співставляти з розмірами Ізраїлю. І, по-друге, вартість цієї системи дуже висока", — наголосив Снєгирьов.

Patriot — зброя для багатих

Крім "Залізних куполів" з "Ірисами" та "НАСАМСами" у світі ще існує не менш відомий протиракетний зенітний комплекс виробництва США під назвою МІМ-104 Patriot. Але...

"Щодо американського зенітного ракетного комплексу Patriot, то це "дуже дорога забаганка", — розчарував Снєгирьов.

Він зазначив, що вартість постачання необхідних нам дев'яти батарей системи Patriot (а до однієї зенітної батареї входять 4-8 пускових установок, кожна з яких має по чотири ракети), може доходити до 9 млрд доларів. А вартість пуску лише однієї ракети становить близько 3 мільйонів доларів.

"Для українського оборонного бюджету такі суми доволі значні. Примітно, що до 2012 року в Польщу постачалися ЗРК Patriot у навчальній версії, і лише з 2013 року країна почала одержувати бойові комплекси", — зауважив аналітик.

Радянські розробки ще повоюють

Якими б сучасними не були "західні штучки", для ущільнення захисту неба українцям не варто відмовлятися від добре відомих ще з радянських часів зенітних ракетних комплексів С-300. Принаймні, так радить Снєгирьов.

Особливо, якщо ці ракетні комплекси передають країни-партнери. Як, наприклад, нещодавно це зробила Словаччина. При цьому Україна отримала від неї сучасний експортний варіант комплексу, який на той момент мала ця країна. Який саме — військові скромно не уточнюють. Але Снєгирьов не виключає, що на озброєнні Словаччини могли бути модифікації С-300 ПМУ, які вона й передала Україні.

"Це достатньо ефективний комплекс, який створювався насамперед для оборони великих стратегічних об'єктів, наприклад міст. Цей комплекс здатний боротися не лише з літаками, а й з оперативно-тактичними балістичними ракетами малої та середньої дальності. Остання розробка системи С-300 для військової ППО стала комплексом С-300 В4", — уточнив військовий експерт.

Варто зазначити, що нещодавно фахівці Служби безпеки України підрахували, що з 20 ракетних ударів росіян по Україні лише один завдається по військовому об’єкту. Натомість більшість російських "подарунків" потрапляють у цивільну інфраструктуру — житлові будинки, школи, лікарні, університети.

Таким чином, із всього вище викладеного напрошується один невтішний висновок: світові виробники високоточної зброї ще не створили такого щита, який би на 100% убезпечив будь-яку країну від ворожих атак. Це підтверджує і Снєгирьов, уточнюючи, що повністю закрити небо над нашою країною найближчим часом, на жаль, неможливо.