Приборкати дрони: бойові "пташки" на службі ЗСУ

Опанувати навички пілотування квадрокоптера за декілька днів і вирушити на бойове завдання — це про українців. Умови, в яких ми опинилися в лютому, диктували свої правила, кожен день мав значення, тож витрачати місяці на підготовку не було можливості. Сучасна війна потребує сучасних рішень.

Використовуючи інформацію, яка є у відкритому доступі, розповімо про важливість БпЛА, особливості їх застосування та чому "пташок" не буває забагато.

Що таке БпЛА

БпЛА — це складна сучасна "іграшка" на радіокеруванні, ціна якої залежить від її можливостей. Щоб полегшити розуміння інформації, я розділю найпоширеніші безпілотники, які використовує Україна під час війни з російською ордою, на два типи.

Дрони — це "пташки", схожі на ті, якими знімають круті відео з подорожей і відпочинку. Скоріше за все, ви зустрічали такі в повсякденному житті до війни. Адже більшість дронів, які ми використовуємо, є цивільними версіями, що можна придбати в магазинах. Точніше, можна було раніше, в довоєнному житті. Попит на них зріс настільки, що після першого місяця повномасштабного вторгнення знайти в продажу таку "пташку" вже було неможливо — в Європі та в Україні все було скуплено та передано на фронт. До дронів віднесемо квадрокоптери, октокоптери та гексакоптери, тобто всі літальні апарати, які мають чотири та більше пропелерів.

Крила — це радіокеровані безпілотники, які схожі на літаки, але мають значно менші розміри. Це техніка, що потребує тривалішої підготовки, і це обумовлено дальністю польоту, висотою й навичками, необхідними для злету та посадки. Порівняно з більшістю дронів, крила не мають стабілізації, і це не надає можливості зависати в повітрі на одному місці.

Як працюють оператори безпілотників

З 24 лютого не було жодної хвилини, щоб у повітрі на лінії фронту не висів дрон або крило. Безпілотники виконують колосальну роботу, надаючи нашим військовим інформацію про розташування ворога, його переміщення та кількість. Можливість виявити противника першим означає бути на крок попереду нього.

Дрони цілодобово здійснюють розвідку на фронті. Оператори моніторять кожну вулицю, будинок, "зеленку" чи лісопосадку, звертають увагу на свіжі сліди коліс чи гусениці техніки, на неприродні форми та зміну ландшафту. Ці дані група оператора БпЛА збирає, перебуваючи на дистанції в 1–2 км від ворога та на висоті 300–400 м. Уявіть камеру із зумом на такій висоті над окупованим селом і що саме можна відстежити, коли дрон безперервно перебуває в повітрі!

А тепер подумайте, що було б, якби не існувало таких пташок? Дані завжди збираються групою розвідників, яким потрібно підійти впритул до ворога або ж пробратися у тил. Наблизитися через спостережні пости та живу силу, стати невидимими, завмерти на декілька днів і вести спостереження, а потім повернутися. Ризик бути виявленим і вступити в бій величезний, тому продуктивність і доцільність аеророзвідки є безперечною.

Попри дистанцію, на якій розвідувальна група перебуває від противника, вона має проводити низку заходів, спрямованих на свою безпеку задля отримання результату.

Найнебезпечніше в роботі дронщика — це бути виявленим. Адже для ворога дронщики — це цілі №1. Якщо противник виявляє групу оператора БпЛА чи на бодай якийсь натяк неї є, відповідний район  накривають артилерією, ворог починає "сипати" з усього, що є.

Я не розповідатиму про виявлення і різні нюанси, про це поговоримо після перемоги. Поки що пройдемося стисло по різновидах та завданнях "пташок".

Яку роботу виконують "пташки"

Дрон-розвідник — БпЛА, який літає на певну дистанцію та збирає необхідну інформацію. Найчастіше застосовується вдень.

Дрон ударний — безпілотник, який несе на собі протипіхотний чи протитанковий заряд, що залежить від розміру та характеристик цієї "пташки".

Маленькі дрони мають протипіхотні вибухові пристрої, використовуються вдень.

Дрони, які несуть на собі протитанкові пристрої, найчастіше використовуються вночі. Причина — розмір і шум, який вони видають. Подібні апарати мають системи скидання, що дають можливість знову і знову поповнювати їхній боєкомплект.

Дрон-камікадзе — "пташка", яка летить тільки в один бік і несе на собі протипіхотний або протитанковий снаряд. Точніше, це власне і є летючий протитанковий або протипіхотний снаряд. Оператор спрямовує його в ціль, після чого відбувається детонація.

Крило-розвідник — апарат, який має досить велику тривалість польоту і здатний долати значні дистанції в десятки кілометрів. Може керуватись оператором або летіти за завчасно завданими координатами. Інформацію, яку цей розвідник записує на свою камеру, можна дивитися онлайн або вже після повернення "пташки" до оператора — все залежить від характеристик крила.

Крило ударне несе на собі певну кількість боєприпасу і здатне виявляти цілі та вражати їх. Керується оператором.

Крило-камікадзе також є летючим снарядом. Його робота подібна до роботи дрона-камікадзе.

Тепер поговоримо про потреби та кількість потрібних нам "пташок". Кожен БпЛА — чи то дрон, чи крило — є розхідним матеріалом, що зберігає нереальну кількість життів наших захисників. Тільки уявіть, скільки живої сили й техніки ворога знищено за допомогою БпЛА! Якби наші воїни мали винищувати все це у контактному бою, величезні втрати були б неминучими.

Ми щодня втрачаємо десятки безпілотників на фронті — ворожі системи радіоборотьби роблять свою справу. За один день одна група може втратити два-три дрони, і це ніщо порівняно з життям наших захисників. Тому потреба в бойових БпЛА є постійною та нагальною.

Гадаю, після перемоги ми зможемо побудувати невеличке місто з пультів втрачених "пташок".

Страшний сон росіян

Попри те, що видів безпілотників існує безліч, героєм нинішнього року — й українського спротиву російській навалі — став турецький безпілотник Bayraktar TB2. Перші шість БпЛА цього типу Україна закупила ще у 2018-му, на початок 2022 року їх у ЗСУ було вже близько двадцяти. Після нападу 24 лютого саме ці "люстри", як обізвали їх перелякані російські вояки, на певний період стали жахом небес для окупантів. Українці ж та жителі інших країн стали активно збирати гроші на нові "байрактари".

Зокрема, наприкінці травня збір коштів на турецький безпілотник для України оголосила Литва. Лише за три з половиною дні литовці зібрали необхідні 6 млн євро. Згодом Туреччина оголосила, що віддасть безпілотник безкоштовно. Бойова пташка отримала ім'я "Яструб".

22 червня аналогічну акцію оголосив український Благодійний фонд Сергія Притули. За три дні українці зібрали майже 20 млн євро, але виробник, вражений "солідарністю та рішучістю" українців, знову відмовився брати плату. Ці "байрактари" отримали імена "Ковінька", "Халепа" і "Трясця".

Фото: PETRO ZADOROZHNYY/AFP/Getty Images, УНІАН