Нова війна за старими правилами: як за рік змінилися дві армії

Україна з давніх давен стояла на стику двох цивілізацій: азійської та європейської. І відтоді Україні була відведена роль форпосту Європи.

Так сталося, що й у XXI столітті Україна знову опинилася у ролі оберега для Європи і вже рік, стікаючи кров'ю, знову несе цей свій хрест. Вона боронить Європу від смерті, занепаду та розрухи. Завдяки українському народу та його Збройним силам.

Як змінилися обидві армії за ці 365 днів, Новини.LIVE спробували розібратися.

Армія, що повстала з попелу

Будемо відвертими: донедавна Україна не мала війська, яке б було здатне на надійний захист, на гідний спротив і відсіч ворогу. 

Але українська армія в умовах війни створилася якщо не з "нуля", то відродилася наново. 

"Варто говорити про те, — розмірковує військовий експерт Дмитро Снєгирьов, — що за останній рік ми повністю змінили тактику і стратегію ведення бойових дій, ми повністю відійшли від радянської школи ведення бойових дій і перейшли на планувння і проведення операцій за стандартами НАТО".

Рука допомоги стала в пригоді

Також слід відзначити успішний характер переоснащення ЗСУ.

За словами Снєгирьова, йдеться не тільки про постачання зброї радянського виробництва, яка була на складах колишніх країн соцтабору, а в першу чергу, про високотехнологічне озброєння, надане країнами Північноатлантичного альянсу.

Між тим, переконаний аналітик, країнам Заходу задля їх же блага не слід зупинятися на тому, що вже є, а навпаки треба розширяти військово-технічну допомогу Україні незалежно від того, перебуває вона зараз в НАТО чи ні. 

Подалі від радянської армії

До речі, про НАТО. Фахівці зазначають, що Збройні сили України вже перейшли і відповідають відсотків на 30 на натівським стандартам. 

Це і перехід на західні калібри, і створення ешелонованої системи ППО, інтегрованої в загальну систему протиповітряної та протиракетної оборони, й отримання сучасної бронетехніки різних типів.

До позитиву також слід віднести відновлення виробництва снарядів, що суттєво впливає на боєздатність ЗСУ. Причому варто наголосити, що йдеться не про розконсервацію заводів у колишніх країнах Варшавського договору, а саме виробництво боєприпасів, налагоджене Укроборонпромом. Тобто матеріально-технічне забезпечення ЗСУ поліпшилося суттєво. 

Своє не віддамо

Досить великим позитивом у черзі досягнень є й те, що впродовж року зусиллями ЗСУ було деокуповано близько 40% відсотків захоплених росіянами українських територій.

Крім того, до 1 мільйона збільшено чисельність самих Збройних сил. 

За словами Снєгирьова, це може свідчити про створення нової якості структури,  яка відповідає за мобілізаційні заходи і за збільшення не тільки кількості, але й якості особового складу.

Ми навчаємося, щоб навчалися в нас

За різними оцінками, вже приблизно 60 тисяч українських солдат пройшли навчання на полігонах країн НАТО з опанування як високоточних видів зброї, так і, відповідно, бойове злагодження. А загальна сума іноземної оборонної допомоги для України становила близько 50 мільярдів доларів, що дорівнює 12 річним оборонним бюджетам ЗСУ.

Варто зауважити, що військово-технічна співпраця розширюється вже навіть до рівня переоснащення ВМС. Адже останні заяви уряду Великої Британії дають підстави для стриманого оптимізму в цьому плані. 

До того ж не відкидається можливість модернізації і вітчизняних Військово-Повітряних сил: розмови про передачу Україні сучасних літаків ведуться, а українські льотчики вже навчаються. Далі — слово за політиками.

Отже, каже Снєгирьов, якщо підсумовувати, то за рік було збільшено чисельність українських Збройних сил, поліпшено їхнє матеріально-технічне забезпечення, проведено заходи з навчання, війська перейшли на стандарти НАТО як в моменті оснащення, та і проведення бойових операцій. 

Разом з тим, на відміну від росіян, середня командна ланка ЗСУ стала більш мобільною в ухваленні рішень тактичного характеру на своєму рівні. 

"Можемо говорити, що поступово і тактична, й оперативна ініціативи переходять на наш бік", — висловив сподівання Снєгирьов. 

Деградація "нічного жаху" 

Що стосується російської армії, то за минулий рік вона "потонула". 

Тобто, зазначає військовий експерт, "нічне жахіття" країн НАТО виявилося не настільки страшним, як на це сподівалися і в це вірили самі росіяни. 

"Можемо говорити про те, — пояснив Снєгирьов, — що і планування, і керівництво низової і середньої командної ланки у росіян перебувають ще в радянських часах і працюють за радянськими лекалами.
У них використовується тактика Другої світової війни. Нічого особливо не змінилося у росіян, і це є великим позитивом для нас". 

Водночас вирішення питання матеріально-технічного забезпечення в російській армії завжди кульгало, а зараз яскраво проявилося в останніх ситуаціях і поставила війська на межу якщо не катастрофи, то масової загибелі — точно.

Це стосується і забезпечення ВС рф новітніми зразками техніки. Як виявилося, вони існують в одиничних екземплярах і в переважній більшості вже є застарілими. 

Тобто по суті, резюмував Снєгирьов, росіяни воюють ще радянською технікою.

Водночас не треба себе тішити слабкостями противника. Адже і старе залізо досі справно виконує призначення, для якого створювалося, — вбиває. Ось коли і воно, і той, хто прийшов ним вбивати, будуть самі знищені, тоді можна і розслабитися.

Фото: 93-тя ОМБр "Холодний Яр" / Facebook