Рік оборони і контрнаступу: як воювали ЗСУ у 2022-му

Рік Тигра добігає завершення. Поза сумнівом, він був найтяжчим роком в історії сучасної України та її народу. Але (така вже людська сутність) незалежно від обставин після проходження якоїсь дати, якогось рубікону ми підбиваємо підсумки, згадуємо, що вдалося, що — ні, чому та будуємо плани на майбутнє.

Яким був рік, що минає, для нашого славетного українського війська, Новини.LIVE згадувало з військовими експертами.

Від оборони до наступу

Як би ми не готувалися до війни, вона все одно обвалилася на нас зненацька. Однак місця для розпачу надовго не знайшлося — суспільство миттєво згуртувалося і почало нещадно нищити ворога.

"У військовому плані цей рік можна розділити на три етапи", — розмірковує військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

Пасивна оборона, зазначив він, яка відбувалася у лютому-березні після повномасштабного російського вторгнення, з квітня по липень змінилася фазою активної оборони. А з липня й до сьогодення — триває контрнаступ і деокупація захоплених ворогом територій. При цьому оперативно-стратегічна ініціатива перебуває на боці ЗСУ.  Що, до речі, визнають і самі російські окупанти.

У ворога відібрали половину загарбаного

Тяжкі бої, втрати та надзусилля далися взнаки і принесли результат — нам вдалося деокупувати 45% захопленої території і звільнити від ворога понад 2000 населених пунктів.

"Зараз є позитив у просуванні в Луганської області і "нависання" з подальшою можливістю деокупації Запорізької області. І це теж визнається російською стороною", — сказав Снєгирьов.

За його словами, до позитиву також можна віднести і те, що половина Донецької області перебуває під контролем ЗСУ, а спроби росії переломити ситуацію завершилися військовою та політичною поразкою.

"Ситуація в районі Бахмута стабілізована. Ба більше — ворога вдалося вичавити з міської забудови. Місто і шляхи сполучення з ним повністю контролюються ЗСУ, і передумов для оперативного оточення чи виведення українського військового контингенту з нього немає абсолютно", — запевнив Снєгирьов.

Водночас ситуація в Авдіївці складна, але контрольована. Це укріпрайон, який будувався з 2014 року. Тобто Донецький напрямок ми контролюємо повністю, і у росіян є інколи лише просування на тактичному рівні від кількох сот метрів до трьох кілометрів. Отже, подальше просування окупантів буде дуже проблематичним.

Як зазначив військовий аналітик, в Луганській області є позитивні зрушення в районі Кремінної та Сватового. Там створюються передумови для наступального розвитку подій і відрізання російського угруповання від шляхів постачання ресурсів для 50-тисячного угруповання, з якого найбільш боєздатного нараховується до 15 тисяч "багнетів".

Разом з тим на Сватівському напрямку ситуація для ворога, м'яко кажучи, неприємна. Саме з цим пов'язана передислокація туди дивізії ВДВ з-під Пскова, яка у росіян вважається найбільш боєздатною і технічно оснащеною.

Логістичне обрізання

На відміну від ворога, який, на наше щастя, діє за лекалами Радянської армії, ЗСУ воює по-сучасному, мобільно, завдаючи влучних точкових ударів, насамперед по шляхах постачання ворога. Знекровлюючи його таким чином і примушуючи відходити.

Україні в окремих випадках вдалося фактично заблокувати логістику з території російської федерації шляхом завдавання ударів по базах накопичення і складах ворога. З огляду на це, на Запорізькому напрямку утворилася загроза "нависання" ЗСУ над Мелітополем, що дає можливість для чергового "жесту доброї волі" з боку окупантів.

Так само через логістичні проблеми тримати Лівий берег Херсонської області для ворога вже немає ніякого сенсу — шляхи постачання як з окупованого Донбасу, так і з Криму перебувають під українським вогневим контролем.

Отже, в окупанта незабаром постане питання щодо виведення своїх сил на територію Криму.

"Шанси утримати півострів у окупантів досить проблематичні. До того ж це не вдавалося ще нікому, починаючи від давніх давен і закінчуючи роками Другої світової війни, як для підрозділів Радянської армії, так і для німців. Крим — це фактично пастка. Враховуючи, що у нас є засоби ураження для єдиного логістичного шляху — Кримського мосту — російське угруповання опиняється відрізаним від надходження ресурсів", — зазначив Снєгирьов.

Країна фейків

Головним здобутком української армії є те, що вона переконала весь світ у тому, що країна-фейк (російська федерація) може продукувати лише міфи, переконаний Селезньов.

"Одним з головних є фейк 20-річної давнини про те, що російська армія є непереможною, "другою" у світі і може переможно дійти до Ла-Маншу, попутно захоплюючи Варшаву, Париж і ще пів Європи", — нагадав він. І Україна цей міф спростувала.

Ще одним здобутком є те, що ще на початку російської навали, коли рф щодня випускала по Україні як мінімум до пів сотні ракет, провалився російський бліцкриг, й Україна встояла.

Омана противника та український контрнаступ

Завзятість, з якою українці почали бити ворога, дала результат. Першим бойовим здобутком стала втеча росіян з Київщини, Чернігівщини, Житомирщини та Сумщини та подальший контрнаступ українських Сил оборони.

"Російські втрати в ті дні сягали до тисячі осіб на добу. І замість легкої прогулянки, як очікували окупанти, вони зіштовхнулися з масштабним спротивом всього українського народу, який і досі спрямований лише на одне: знищення російського загарбника", — наголосив Селезньов.

Паралельно на узбережжі Азовського моря українські оборонці тримали навалу росіян на Маріуполь. Причому стримували та нищили елітні підрозділи ворога, включно із десантурою, морпіхами та спецпризначенцями.

Після цього не можна не згадати введення в оману вищого військово-політичного керівництва російської федерації щодо підготовки контрнаступу ЗСУ на Херсон, але було завдано раптовий удар там, де ворог його найменше очікував, — на Харківському напрямку.

Тоді під час блискавичної контрнаступальної операції ЗСУ фактично звільнили весь Слобожанський регіон, чим убезпечили Харків від подальшого російського артилерійського терору.

Програш бою — не втрата перемоги

Високий рівень підготовки продемонстрували наші воїни, які діяли на Луганщині під час відходу з Сєвєродонецька та Лисичанська. У результаті ворог хоч і окупував тимчасово ці два міста, але ціною шалених втрат, коли, за деякими даними, убитих військових рф і найманців нараховувалося від 7 до 10 тисяч.

Після цього у росіян припинилися територіальні здобутки, і вони навпаки почали віддавати захоплене.

Наступним здобутком ЗСУ є звільнення Правобережжя та Півночі Херсонської області разом з її обласним центром.

Завдяки ефективній роботі артилерії українським Силам оборони вдалося знищити чотири основні магістралі, що з'єднують лівий та правий береги біля Херсона. Через це 30-тисячне угруповання росіян не те що стало не здатне захопити Миколаїв з Одесою, а було змушене залишити ще й єдиний захоплений обласний центр — Херсон. І зараз готується підґрунтя для звільнення півдня Херсонської та Запорізької областей в рамках подальшого контрнаступу ЗСУ.

Ліквідація символів

Звичайно, не обійшлося без розвінчання міфів і знищення "сакральних" ідолів країни-окупанта.

І першим з них (після "другої непереможної") стала ліквідація флагмана російського Чорноморського флоту крейсера "Москва". Його, як відомо, було потоплено завдяки влучанню двох українських новітніх ракет класу "Нептун".

Потім напала "втома" на Кримський міст — символ так званої путінської "Кримської весни". Цей міст частково пошкоджено, досі не відновлено, і використовувати його на повну потужність неможливо.

Приблизно у цей же час на окупованих росією українських землях (і не лише) розпочалася навала "бавовни". Перша "ластівка" завітала на військову авіабазу під кримськими Саками, де було знищено близько половини розміщених там російських літаків морської авіації. Пізніше генерал Залужний зізнався, що це було результатом гарної роботи українських ракетників.

Що рік прийдешній нам готує

За словами Селезньова, зима не стане причиною зниження наступальних темпів Збройних сил. Україна продовжує отримувати військово-технічну допомогу від західних партнерів. "Бавовна" на окупованих росіянами українських землях і на території самої росії траплятиметься все частіше.

"Росіяни намагатимуться зберегти сухопутний коридор в тимчасово окупований Крим. Адже вони все ще не полишають своєї головної зацікавленості: зберегти захоплене. Натомість у нас діаметрально протилежне бажання — повернути всі свої території. Тобто бойові дії триватимуть", — резюмував Селезньов.

Фото: Liberov Photographer / Facebook