Російське вторгнення в Україну: тиждень 38-й. Ворог готує контратаку на Луганщині

Навіщо російські окупанти стягують резерви на Луганщину

За офіційними зведеннями Генерального штабу Збройних сил України, впродовж останніх сім днів українські Сили оборони знищили орієнтовно 3400 російських окупантів, 17 танків, 29 броньованих машин, 60 одиниць автомобільної техніки та цистерн, 38 БпЛА, 2 гелікоптера, 20 артилерійських систем і 61 крилату ракету.

Про ситуацію на фронтах за тиждень Новини.LIVE розповів військовий експерт, колишній спікер Генерального штабу Збройних сил України, капітан І рангу Військово-морських сил Владислав Селезньов.

Читайте також:
Владислав Селезньов
Владислав Селезньов

Білоруський напрямок

На території Республіки Білорусь продовжується рух російських військ.

Неодноразово впродовж тижня лунало, що на території Республіки "ось-ось" сформується 300-тисячне угруповання, і воно може вдертися в Україну.

"Питання: де в Білорусі росіяни наберуть 300 тисяч солдатів? Крім того, для того, щоб перекинути таку кількість людей необхідно щонайменше три місяці. А до цього треба ще додати перевезення техніки, озброєння, боєприпасів та іншого", — поставив під сумнів можливість швидкого створення ударного угруповання Селезньов.

За фактом, додав він, насправді ми маємо завершення проведення бойового злагодження 10-тисячного російського військового формування на території Білорусі, рівень готовності якого перевіряють одна за одною комісії з москви.

"Я так думаю, що найближчим часом ці сили та засоби будуть переміщуватися на фронти в Україну. А на їхнє місце будуть заходити нові "чмобіки", яких призивають у рамках "часткової мобілізації", яка насправді не припинялася", — припустив військовий.

Північно-східний напрямок

На Сумщині, Чернігівщині та півночі Харківської області тривають ворожі артилерійські обстріли українських населених пунктів та обстріли з використанням зенітних комплексів С-300.

Ці атаки ворог традиційно здійснює з власної території в глибину української до ста кілометрів.

За словами Селезньова, такими діями окупанти переслідують дві мети. По-перше, намагаються психологічно тиснути на населення, знищуючи цивільну та енергетичну інфраструктуру. По-друге, сковувати та зв'язувати наші Сили оборони, щоб вони не були перекинуті з тих місць на інші ділянки фронту і у першу чергу щоб не було перекинуто артилерію.

Луганський напрямок

На півночі Луганської області йде накопичення росіянами сил та засобів. Зокрема, вже перекинуто на цей напрямок десантні підрозділи, які раніше розташовувалися під Херсоном.

"Це серйозне підсилення", — підкреслив український офіцер.

Він зазначив, що також ворог перекидає на Луганщину у великих кількостях артилерію. Крім того, підтягнуто поповнення з мобілізованих і танкістів 1-ї танкової армії.

У контексті цих подій варто зазначити, що на цей напрямок ворог підтягує підрозділи, які на сто відсотків укомплектовані всім необхідним.

"Отже, існує велика ймовірність, що ворог буде атакувати наші позиції для того, щоб встановити статус-кво щодо виходу на адміністративні кордони Луганської області", — не виключив такого сценарію подальшого розвитку подій Селезньов.

Водночас він повідомив, що на напрямку Рубіжне, Кремінна, Сєвєродонецьк, Лисичанськ росіяни створили потужний оборонний вузол з метою недопущення прориву українських Сил оборони у цих місцях.

"Очевидно, що бої там будуть тривати достатньо інтенсивні. У першу чергу — з використанням обома сторонами артилерійських засобів. Оскільки нестабільні погодні умови не дозволяють використання важкої бронетехніки", — констатував Селезньов.

Донецький напрямок

У районі Бахмута путін безжально використовує в ролі своєрідного батога "вагнерівську" армію Пригожина, яка намагається продавити наші позиції і взяти місто під свій контроль.

"Це — історія про амбіції путіна та його кухаря, а не про виконання завдання з взяття стратегічно важливого об'єкта, яким місто не є", — зауважив Селезньов.

Разом з тим ситуація на північ і південь від Авдіївки не зазнала змін: росіяни дев'ять місяців як штурмували її "в лоб", так і продовжують це робити.

"Вони накопичують ресурси і буквально змішують місто із землею, використовуючи, зокрема, заборонені фосфорні боєприпаси. Але в них нічого не виходить і, думаю, не вийде", — наголосив військовий.

Між тим, у районі Вугледара росіяни продовжували атакувати українські позиції, але отримали відсіч від 25-ї бригади ДШВ, відступили і зараз знову підтягують додаткові резерви.

Запорізький напрямок

На півдні Запорізької області тривають артилерійські дуелі та контрбатарейна боротьба. Суттєвих змін за тиждень ситуація на цій ділянці фронту не зазнала.

Якщо не враховувати "бавовну", яка раптова виникла на авіабазах росіян у Бердянську та Мелітополі, що відчутно спаплюжило їм бойовий настрій.

ЗСУ
Фото: УНІАН

Південний напрямок

На півдні Херсонської області продовжують працювати наші партизани та сили спецназу. Росіяни у відповідь використовують доступні засоби і б'ють із мінометів та артилерії по Херсону, кожного разу зводячи нанівець намагання української влади навести лад у місті.

При цьому, як підкреслив військовий експерт, ворог працює не вибірково по якихось окремих об'єктах, а завдає удари хаотично. Щоб мешканці міста відчували, що їхня доля така ж сама, як і мешканців інших прифронтових міст в Україні.

Водночас агресор, як і раніше, продовжує використовувати Крим і акваторію Чорного моря навколо нього для своїх ракетних атак вглибину української території й атак авіації з аеродромів Саки та Бельбек уздовж лінії фронту.

Однак поза всіляких сумнівів, наголосив Селезньов, головною подією тижня стала чудова "бавовна", яка виникала два дні поспіль на російських авіабазах, де розміщуються дальні стратегічні бомбардувальники — в Саратовській, Рязанській та Курській областях.

Ця новина особливо добре виглядає у контексті того, що наші західні партнери категорично заперечили, що надавали нам зброю з таким радіусом дії і такими можливостями. А отже, з великою вірогідністю можна зробити висновок, що в глибокому тилу ворога почала працювати новітня зброя, виготовлена в Україні.

Фото: REUTERS/Alexander Ermochenko

Білорусь Донбас війна Луганська область Владислав Селезньов деокупація України