С-300 проти "Шахеда": чому мета виправдовує засоби

New York Times написали, що Україні надто дорого обходиться збивання російських дронів

Цей текст мене змусила написати стаття The New York Times "Україна збиває російські дрони, але це обходиться надто дорого!", яка була опублікована напередодні й викликала бурхливе обговорення в російських та українських медіа. Особливо в російських — вони подавали це як безумовний успіх країни-агресора. Мовляв, Україна витрачає більше ресурсів, отже, програє.

Співвідношення ціни та якості

Зовні все так і є. Запуск одного "Шахеда", за даними того ж NYT, коштує 20 тисяч доларів, запуск ракети С-300 — 140 тисяч. У сім разів дорожче. Тут, щоправда, слід зазначити, що частину "Шахедів" збивають із великокаліберних кулеметів, скорострільних гармат чи вони взагалі долітають до цілі. Ракети для скромніших комплексів, типу "Стріла", теж коштують значно менше. Але все ж таки дисбаланс є. Тому російська преса на повну силу розганяє наратив, що війна обходиться агресору дешевше. Що тут не так?

ППО збиває іранські дрони над Києвом. Фото: REUTERS/Gleb Garanich

Перестановка доданків

Річ у тім, що журналісти американського видання неправильно сформулювали умови завдання, звідси й неправильні висновки. Не можна, на мій погляд, рахувати співвідношення вартості ракети та дрона, який вона збиває. Потрібно рахувати співвідношення вартості ракети, витраченої на безпілотник, і можливих збитків, яких він може завдати. А ось тут є чудовий приклад із так популярного серед українців ізраїльського досвіду.

"Залізний купол" проти "Касама"

Ізраїль живе під ракетними обстрілами терористів уже майже чверть століття. Для протидії їм створили та побудували систему "Залізний купол" — єдину у світі, здатну перехоплювати некеровані ракети. Система — це вершина ізраїльських оборонних технологій, що, серед іншого, відрізняється дуже високою вартістю.

Одна ракета-перехоплювач "Тамір" коштує, виходячи із різних даних, у середньому 20 тисяч доларів. Одна ракета терористів — примітивний саморобний некерований снаряд із ракетним двигуном — на порядок дешевша як мінімум. По одній ракеті, випущеній із Сектору Газа, запускають два перехоплювачі, щоб гарантовано її вразити. Загалом, щоб збити приблизно 2 тисячі доларів, витрачають 40 тисяч. У чому сенс?

Робота системи "Залізний купол". Фото: IDF Spokesperson's Unit

Розрахунки, проведені Міністерством оборони єврейської держави, показали, що влучання однієї ракети терористів у житловий квартал коштує приблизно мільйон шекелів (близько 280 тисяч доларів). Це виплати компенсацій, страховок (а їх виплачують із державного бюджету, бо це збитки від бойових дій), відновлення пошкоджених будівель чи комунікацій, лікування постраждалих. Тож віднімаємо з цієї суми вартість ракет "Тамір" й отримуємо: на кожному вдалому перехопленні Ізраїль заощаджує приблизно чверть мільйона доларів. Дуже навіть вигідно з економічного погляду.

Тут можна йти далі. Ракета терористів (а вони їх досить добре вдосконалили та посилили руйнівну силу) може влучити в будинок, наприклад, в Ашкелоні та пошкодити опорні конструкції. У місті багато старих неукріплених будівель. Будинок доведеться розселяти, а кожній родині — купувати коштом бюджету нову квартиру. Якщо їх було, скажімо, шість — це щонайменше 9 мільйонів шекелів, або понад 2,5 мільйона доларів.

Щодо України можна навести інший приклад. "Шахед", який влучив у підстанцію і повністю її зруйнував, крім прямої інфраструктурної шкоди може залишити без світла (тепла, води) сотні тисяч людей у розпал зими. Як тут виміряти шкоду?

Уламки іранського дрона в Києві. Фото: REUTERS/Gleb Garanich

Скільки коштує людське життя

Питання з людськими жертвами — окреме. Життя — воно безцінне, і жодними сумами його не виміряєш. Зрештою, держава для того й існує та збирає з нас податки, щоб захищати своїх громадян, в які б суми це не обходилося. Інакше навіщо взагалі потрібна ця держава? Людині, яка у Сдероті чи тому ж Ашкелоні спостерігає перехоплення ракети в небі, взагалі не цікаво, скільки це коштує. Вона виконує свої обов'язки, дотримується законів, сплачує податки та чекає від держави дій щодо свого захисту.

Тому рахувати співвідношення вартості ракет і дронів сенсу немає. Громадян потрібно захищати, а шкоду мінімізувати. З рештою доведеться розбиратися вже після війни.

Фото: УНІАН