"Таких потужних ліній оборони противника історія воєн ще не бачила", – Чернєв

Скільки ліній оборони збудували окупанти за 9 місяців затишшя на півдні, чи зможуть вони прорватися у напрямку Куп'янська та як українські морські дрони вплинуть на військові доктрини світових держав — в інтерв'ю Новини.LIVE розповів Єгор Чернєв.

Він — заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки

Якою є ситуація на лінії фронту наразі?

— Складна. Південний напрямок, де у нас йде контрнаступ, замінований у багато рядів. У ворога багато ліній різної оборони, яку вони будували 9 місяців. На деяких напрямках їх до п'яти, і справді цю оборону дуже складно продавити.

 

На запорізькому напрямку фронт не рухався 9 місяців, тому у росіян було достатньо часу, щоб збудувати фортифікаційні споруди, яких, я думаю, історія війн не бачила.

Навіть під час Другої світової не було такої кількості фортифікацій та ліній оборони. Нам дійсно складно просуватися вперед, але, незважаючи на це, ми це робимо. Сотнями метрів, але забираємо свої території назад.

Зараз більше відбувається підготовчий етап, адже основна робота йде по техніці противника. Ми максимально вибиваємо їхні артилерійські засоби. Щодня ворог втрачає по 20-30 установок завдяки вмілим діям наших хлопців та дівчат. Також вибиваємо їхні логістичні ланцюжки та ППО, аби нам було простіше рухатися пізніше. 

На сході ворог намагається наступати на Куп'янському напрямку, щоб розпорошити наші сили на інших напрямках. Але там у нас збудована досить сильна ешелонована оборона, яка не дозволяє їм просунутися.

Ми зі свого боку контратакуємо на бахмутському напрямку. Для нас це дуже важливе місто. Повернення Бахмуту під контроль ЗСУ — стане не лише оперативною перемогою, але й політичним ударом по Кремлю та Путіну, який поклав дуже багато людей на захоплення цього міста.

Військові експерти кажуть, що основний удар ЗСУ планується на півдні, виходом до Кримського перешийку.

— Це одна із тактичних задач — перерізати сухопутний коридор, який йде із Ростовської області до Криму. Це основний шлях, яким постачається основна кількість боєприпасів, техніки і людської сили противника.

До котрої з ліній оборони ворога дійшла українська армія?

— На різних напрямках різна кількість оборони. У нас зараз така собі оперативна розвідка. Ми розуміємо, що ось тут, наприклад, біля н.с. Роботино — перша лінія, за ним — інша. Приблизно ми розуміємо, що далі йдуть інші лінії. Кожне окреме місто — теж...

Наприклад, Токмак оточений траншенями та фортифікаційними спорудами. Всьому цьому передують величезні мінні поля. Мін просто десятки тисяч, і це величезна проблема, яку ми вирішуємо різними шляхами.

Україна загалом розуміла масштаби мінувань з боку РФ?

— Ми знали про такі приготування, але багато чого викривається під час бойових дій. Проте таку кількість не лише протитанкових, але й протипіхотних мін важко було навіть й уявити.

Якщо ЗСУ пробиває лінії оборони противника — далі буде швидкий прорив вперед? Ворог же не встигне так швидко підготуватися знову.

— Все вірно. Найскладніші — перші 20-30 км, які перекопані траншеями, дотами та іншим. Але коли ми протиснемо першу лінію оборони, то звісно, коли вони будуть відходити, то не матимуть стільки часу на щільні замінування.

Після того, як ми вийдемо на оперативний простір — просування буде вже не по 100 метрів вдень, а кілометрами, а то й десятками кілометрів на добу.

З огляду на це, які можуть бути прогнози щодо просування контрнаступу?

— Не беруся робити будь-які прогнози, бо контрнаступ дається нам дуже величезною ціною. Всі, хто говорить про його повільне просування — може приїхати, вступити в бій із росіянами і просуватися більш швидше. 

Давайте наберемось терпіння, адже наші ЗСУ роблять все, що можуть на даному етапі. А ми зі свого боку робимо все, аби забезпечити їх необхідною технікою та озброєнням.

Якби у нас його було більше і воно було надано вчасно, думаю, що просування було би швидшим. Але виходимо з того, що є. Контрнаступ йде, ми точно не будемо зупинятися і точно звільнимо всі наші території.

ЗСУ почали наносити точні удари по логістиці ворога. Наприклад, по Чонгарському мосту.

— Основні шляхи постачання йдуть через суходіл, в тому числі через Крим та з боку Ростова. Їхнє перебивання дуже сильно ускладнить логістику ворога. Наприклад, склади рівня бригади, а це десятки тисяч боєприпасів, знаходяться якомога далі від фронту. Аби туди не досягала наша артилерія.

Склади рівня батальйону вже ближче, роти — ще ближче. Росіяни мають величезні склади на території окупованого Криму, звідки й підживлюють окуповану Херсонщину та Запоріжжя. Тому удари по таких транспортних артеріях ускладнюють роботу ворога.

Наприклад, той самий Кримський міст, який нещодавно знову втомився, окрім того, що не дозволяє перевозити багато військової амуніції, то ще й створює затори на автошляхах. Адже однією дорогою їдуть і військові, і цивільні. Своєю чергою це впливає на здатність росіян відповідати нам у контрнаступі.

Як Захід постачає нам техніку? Була інформація, що Німеччина мала дати 100 танків Leopard, а приїхало лише 10.

— Справді є випадки, коли анонсуються одні цифри, а постачання йде досить повільно. До того ж, більшість техніки, яку нам передають, не є новою. 

Як правило, вона застаріла і дуже довго перебувала на складах. Одна справа порахувати кількість техніки на папері, а інша — перевірити, розконсервувати, привести до ладу і тільки потім надавати нам. Деякі позиції ми чекали місяці. І навіть те, що приходило, гналося на наші ремонтні заводи. Хоча перед відправкою до України ця техніка проходила ремонт. Все це займає час.

Тобто 100 німецьких Leopard до України ще не доїхало?

— Не буду коментувати це питання, нехай залишиться закритою інформацією.

Чи можуть німці передати Україні ракети Taurus дальністю ураження до 500 км?

— Серед коаліційних фракцій всередині Бундестагу є консенсус "за" постачання, і це великий крок назустріч ракетам для України проти РФ. Але остаточне рішення приймає уряд, який призначається власне Бундестагом. А у парламентській республіці Німеччина дослухаються до позицій парламенту.

Сподіваюсь, що дуже скоро ми таки почуємо дуже конкретні рішення і від німецького Міноборони, і від німецького уряду. Адже серед тих коаліційних фракцій, які висловилися "за" передачу озброєння Україні, є фракція Шольца (Олаф Шольц, канцлер Німеччини. — Ред.) — СДП (соціально-демократична партія. — Ред.). І це вагомий сигнал. Сподіваюсь, уряд дослухається до рішень своїх парламентарів і рішення буде ухвалене.

Ракети Taurus зможуть діставати до півдня Криму і вглиб окупованих територій, окрім території РФ?

— Україна виконує свої зобов'язання в тому, що не використовує західне озброєння по території РФ. Для цього у нас є власна зброя. Ми здали цей іспит і довели його. Те ж саме буде із далекобійними ракетами Taurus.

Американські танки Abrams прибудуть до України вже у вересні. Як вони вплинуть на фронт?

— Все, що приходить нам у нормальній кондиції, відразу направляється на фронт. Винятком було хіба що формування резервних бригад.

Але давайте будемо відверті — 31 танк Abrams не зробить нам погоди на полі бою. Це танковий батальйон. Як і коли його використовуватимуть — залежить виключно від Генштабу. 

Пан Залужний точно знає, як і коли застосувати цю техніку.

І поки західна техніка все ще їде, українські морські дрони вже викликали паніку у ворога. Що це за розробка?

— Морські дрони — це українська розробка. Вони стають ефективною зброєю на морі, за якою спострегіють не лише росіяни, а й інші морські держави. Наприклад, фрегат (тип військового корабля. — Ред.) коштує сотні мільйонів доларів, але його може потопити дрон за декількасот тисяч доларів. Думаю, через це переглядатимуть і морські доктрини. 

Україна розробляє все більш ефективну зброю на воді, під водою, на суходолі. Маємо можливість використовувати її на полі бою.

В одному з інтерв'ю ви казали, що Україна створює власні системи ППО. На якому етапі цей проєкт?

— Ми над цим працюємо. Ця робота не з нуля, вона почалася ще до початку повномасштабного вторгнення. Але питання актуалізувалося після початку масштабних ракетних обстрілів з боку РФ. 

Було би дуже дивно, якби ми не розробляли власну ППО. Так, зараз ми повністю залежні від наших партнерів і дуже вдячні їм за постачання ЗРК-комплексів. Проте після війни РФ нікуди не подінеться, і нам надалі потрібно буде захищати власне небо і західними системами, і новими українськими розробками.

Деякі тестування вже відбулися, вони успішні, але говорити про те, що такі системи з'являться на болі бою, — зарано. Давайте дамо трохи часу нашим контструкторам.

Скільки коштує розробка однієї системи ППО?

— Дуже дорого. Це час, матеріали та випробування. Називати конкретні цифри дуже складно, бо кожна розробка має свою калькуляцію. Наприклад, система ППО рівня Hawk або Crotale — це одні системи ППО, Patriot чи IRIS-T — інші. Це високотехнологічні та дуже вартісні системи. Їхнє виробництво коштує мільярди доларів.

Україна поки що не розробляє умовний Patriot. У нас простіші системи, але робота йде. 

У другій частині інтерв'ю із Єгором Чернєвим читайте про те, чому Україна не розробила власні ракети середньої дальності, чи може тепер потопити Чорноморський флот та чи буде Захід восени примушувати офіційний Київ до перемовин з Росією.