Українська зброя: чим ЗСУ посилили свою міць. ТРК

Які ракетні комплекси виготовляє Україна

Український військово-промисловий комплекс успадкував від СРСР одну з найкращих конструкторсько-виробничих шкіл і базу. Це дозволило українським зброярам впродовж 30 років незалежності створювати високоякісні вогнепальні засоби та складну військову техніку, які користуються повагою та попитом на світових ринках.

Новини.LIVE вже писали про зразки особистої зброї, снайперські гвинтівки, автомати та кулемети, гранатомети і протитанкові ракетні комплекси, танки, БТР, БМП, міномети, САУ, РСЗВ, виготовлені під торговим клеймом Made in Ukraine. Цього разу йтиметься про вітчизняні тактичні ракетні комплекси.

Читайте також:

ТРК "Вільха"

Український тактичний пакетний комплекс "Вільха" з коригованим боєприпасом калібру 300 мм став свого роду легендою вітчизняного ракетобудування останнього часу разом із протикорабельним ракетним комплексом "Нептун".

ТРК "Ві́льха" був розроблений на основі радянської реактивної системи залпового вогню "Смерч" і взятий на озброєння Збройними силами України у 2018 році. У створенні ракетного комплексу брали участь близько п'ятнадцяти вітчизняних підприємств, серед яких головні виконавеці робіт — дніпровське КБ "Південне", столичні КБ "Луч", завод "Артем", а також Павлоградський хімічний завод.

трк Вільха
ТРК "Ві́льха-М". Фото: УНІАН

Вперше про проєкт ТРК "Вільха" заявив наприкінці січня 2016 року тодішній президент України Петро Порошенко. Певний час тактико-технічні характеристики бойового комплексу трималися в секреті.

Завершення проєкту було заплановане на кінець 2016 — початок 2017 років. При цьому дехто припускав, що новітній ТРК перевершить за своїми бойовими характеристиками радянський ракетний комплекс "Точка-У" і стане його заміною.

Перші випробування "Вільхи" провели 22 березня 2016 року. Пуски відбувалися на полігоні на півдні країни. На той час було відомо, що "Вільха" матиме керований 300-мм ракетний боєприпас, який, залежно від завдань, може служити як системою ураження наземних цілей, так і засобом боротьби з водними цілями.

Визначальною особливістю "Вільхи" є її система наведення і можливість коригування траєкторії руху снаряда в польоті. При цьому корекція руху відбуватиметься не за допомогою GPS, сигнали якої можуть бути заглушені ворожими засобами РЕБ.

За офіційними даними, "Вільха" здатна вражати цілі на відстані від 60 до 120 км, тоді як далекобійність "Смерчу" обмежувалася 90 км. А відхилення ракети українського ТРК від цілі на максимальній дальності не перевищує 7 м.

У листопаді 2017 року на київському заводі "Артем" розпочався монтаж лінії виробництва корпусів ракет для ракетного комплексу "Вільхи".

ТРК "Ві́льха" 24 серпня 2018 року взяла участь у параді з нагоди Дня Незалежності України. А в жовтні 2018 року генеральний директор КБ "Луч" повідомив, що ракетний комплекс взято на озброєння ЗСУ та розпочато його серійне виробництво.

ТРК "Ві́льха"
ТРК "Ві́льха" на параді 2018 року. Фото: УНІАН

У 2019 році на полігоні під Одесою відбулися контрольні випробування модернізованої версії ТРК "Вільха-М" і "Вільха-Р", що стало завершальним етапом його створення.

Оновлений ракетний комплекс отримав підвищену точність і більший радіус дії, зокрема ракети здатні точно вражати цілі на відстані близько 130 км.

Кожна пускова установка ТРК "Ві́льха" має 12 ракет, кожна ракета несе бойову частину вагою до 250 кг та наводиться на ціль окремо від решти. Вага самої ракети від 900 до 1 000 кг. Компоненти для виробництва "Вільхи" — вітчизняні.

Однією з особливостей є система керування ракетою. Вона передбачає корекцію польоту ракети імпульсними двигунами. Ракета має корпус двигуна, сопловий блок, стабілізатори, бойову частину, запобіжно-виконавчий механізм, систему наведення, систему прийняття сигналів супутникової навігації, газове управління, підривачі виробництва українських підприємств.

Після пуску ракета вилітає зі швидкістю близько 30 метрів на секунду, і цього замало, аби керувати нею за допомогою аеродинаміки. Тому після виходу з напрямної ракета стабілізується за рахунок невеликих одноразових реактивних двигунів. Всі вони спрацьовують за декілька секунд.

Середня частина траєкторії ракети некерована. На третій, завершальній частині польоту, коли ракета починає знижуватися, у передній частині ракети розкриваються аеродинамічні рулі. Система управління інтегрує сигнали від глобальної системи навігації та власної інерціальної системи і формує команди на рулі. Управління відбувається за стандартним методом паралельно-пропорційного наближення. При цьому ракета керується до влучення у ціль.

Вільха М
ТРК "Вільха-М" на випробуваннях. Фото: УНІАН

Варто зазначити, що залп ТРК пакетом з 12 ракет здійснюється за 48 секунд, а вихід із зони пуску здійснюється впродовж 3-4 хвилин. Ракетний комплекс змонтовано на шасі машини чотиривісного КрАЗ-7634 з колісною формулою 8×8.

Комплекс випускається в трьох модифікаціях. Наразі відомо про виготовлення понад пів сотні одиниць цієї зброї.

Ракетний комплекс успішно використовується у боротьбі проти російських окупантів.

Тактико-технічні характеристики:

  • Калібр — 300 мм
  • Вага — 33 т
  • Кількість направляючих — 12 шт.
  • Дальність стрільби — до 202 км
  • Відхилення від цілі — від 7 до 30 м залежно від відстані
  • Швидкість — 60 км/год.

ОТРК "Грім"

Український оперативно-тактичний ракетний комплекс "Грім", або "Сапсан", перебуває на стадії розробки КБ "Південне" з 2013 року.

Комплекс побудований на базі твердопаливної балістичної ракети з радіусом дії від 50 до 300 км і призначений для створення щита неядерного стримування агресора.

Ще у 1994 році в Дніпрі в КБ "Південне" розпочалася реалізація ідеї створення оперативно-тактичної ракети для української армії з дальністю ураження до 500 км. Тоді ця розробка називалася "Борисфен" і вважалося, що вона мала замінити застарілі радянські ракети типу "Скад", яких налічувалося на зберіганні понад 200 пускових установок, і тактичних ракет "Точка-У".

Стверджувалося, що новий комплекс — це високоточна зброя нового покоління, здатна забезпечити створення надійного щита неядерного стримування як для самої України, так і для будь-якої держави. Проте на тлі постійного скорочення армії і розв'язання соціальних проблем, в умовах хронічного безгрошів'я, лобістів у цієї ідеї було мало.

Проєкт комплексу було реанімовано у 2013 році. Перші випробування дослідного зразка системи "Грім" мали пройти ще взимку 2015 року, але через бюрократичні перешкоди не відбулися. Цікаво, що замовником випробувань став іноземний покупець — Саудівська Аравія.

Дальність дії експортної версії нової балістичної ракети мала становити 280 км, позаяк призначеної для Збройних сил України — 450 км. Перше випробування ракети відбулося 1 грудня 2016 року на полігоні на півдні України. У січні 2018 року були опубліковані фото транспортно-пускової установки комплексу без маскувального чохла, а також фото випробувань двигуна ракети на стенді. У жовтні 2018 року стало відомо про те, що завершено випробування головок самонаведення для ракети комплексу.

Загалом було розроблено чотири типи головок. А у квітні 2019 року стало відомо, що вже виготовлено два дослідні зразки комплексу. Причому один з них — для іноземного замовлення від Саудівської Аравії, а другий — для Збройних сил України.

Ракета для новітнього українського ОТРК дозволяє вражати наземні, морські і повітряні цілі залежно від встановленої бойової частини та системи наведення. Політ ракети може відбуватися як за балістичною, так і за аеробалістичною траєкторією, що має допомагати в подоланні системи протиповітряної оборони ворога будь-якої складності.

Грім
ОТРК "Грім". Фото: VoidWanderer / Wikimedia commons

Моноблочна схема ракети використовує уламково-фугасну або проникну уламково-фугасну ампулу. Касетна бойова частина споряджена уламково-фугасними бойовими елементами. При цьому розрахункова площа ураження ракети при використанні уламково-фугасного заряду становить понад 10 000 кв. м, а касетного — 2–3 га.

Розробкою і виготовленням самохідного шасі для ракетного комплексу займається ПрАТ "Харківський завод транспортного устаткування" спільно з КБ ім. Морозова. Вони створили і втілили в ходовий зразок перше українське самохідне п'ятивісне шасі, яке було розроблене українськими конструкторами.

В рамках проєкту "Грім" передбачено ще два спеціальні транспорти — це транспортно-заряджальна машина і транспортна машина для перевезення ракет. Сама ж самохідна пускова установка укомплектована двома контейнерами для ракет класу "земля-земля".

Тактико-технічні характеристики:

  • Дальність польоту — від 50 до 500 км
  • Маса ракети — 3 т
  • Довжина ракети — 7,2 м