Пішли без бою: чому росіяни залишили Херсон

Новина про звільнення Херсона минулого тижня стала якщо не громом серед ясного неба, то за правом топподією останніх місяців. Навіть дещо затьмаривши потужний вересневий наступ ЗСУ на Харківщині.

Вже у майбутньому цю подію фахівці розберуть на складові детально. А поки, за "гарячими" слідами, Новини.LIVE свою думку з цього приводу висловив військовий експерт, колишній спікер Генерального штабу Збройних сил України, капітан І рангу Військово-морських сил Владислав Селезньов.

Ворог зіграв на випередження

Щоб був добрий фронт, потрібен добрий тил. Виходячи саме з цієї аксіоми, українські Сили спротиву докладали максимум від них залежного, щоб у ворога цього не сталося. Насамперед, щоб позбавити його шляхів постачання.

"З понтонно-мостовими переправами у росіян насправді все не так добре склалося. Загально відомий Антонівський міст і тимчасовий міст, зроблений агресором з барж поруч з ним, серйозно пошкоджені, тому масово вивозити ними техніку ворог не міг", — пояснює Селезньов.

Ситуація на мосту на греблі у Новій Каховці набагато краща. Навіть з урахуванням того факту, що він перебуває під постійним вогневим контролем українських Сил оборони. При цьому чим далі просуватимуться ЗСУ, тим більше шансів, що вони почнуть працювати по переправі біля Каховської ГЕС не лише за допомогою HIMARS, але і ствольної артилерії.

"Як тільки це станеться, цьому логістичному ланцюжку росіян настане кінець, оскільки відновити його буде вкрай важко під постійним вогнем. Наші хлопці над цим працюють, але поки що не вийшли на необхідні рубежі", — зазначив військовий експерт.

Цей тимчасовий недолік ЗСУ має можливість компенсувати, використовуючи HIMARS, у тому числі по колонах ворожої техніки на марші.

Сил було достатньо, але логістика підвела

Ще пару тижнів тому назад багато хто з військових аналітиків геть відкидав саму думку про можливість вільного входу ЗСУ до Херсона — пророкували щонайменше затяжні бої, зокрема вуличні. Але прогнози не виправдалися.

"Угруповання у 32 тисячі — це армада, яка дозволяє абсолютно спокійно утримувати той плацдарм, який займали російські окупанти на правому березі Дніпра під Херсоном", — вважає Селезньов.

Але ключовою проблемою ворога була відсутність сталої логістики. Відповідно, він не мав можливості забезпечувати все це багатотисячне угруповання.

Саме цей "прикрий" факт поставив окупантів перед дилемою: чи то зменшувати плацдарми і малими силами утримувати їх, налагодивши для логістику тими шляхами, які вони ще контролюють, або (і це раціональний крок з військової точки зору) тікати на інший берег. Адже у такий спосіб росіяни збережуть для себе головне — особовий склад.

Ворог посилить оборону Криму

Окупант відступив, і це добре. Між тим, на жаль, закон збереження енергії у цьому випадку грає не на користь українських військ. Адже ворог використає збережений особовий склад для свого підсилення на інших ділянках фронту.

"Очевидно, якби українські Сили оборони знищили це 32-тисячне угруповання, то росіянами нічим було б захищати ані тимчасово окуповану Херсонську область, ані північ тимчасово окупованого Криму", — зауважив український офіцер.

Він зазначив, що українське військове командування це розуміє, але наразі нічого вчинити не може, бо у нас немає багато технічних ресурсів. В першу чергу, артилерії, щоб реалізувати цей план. Поставки озброєння техніки та боєприпасів від західних партнерів є плановими, але вони не відповідають тим потребам, які зараз має українське військо. Через це, наприклад, темп нашої стрільби зараз не може перевищити 4-7 тисяч снарядів на добу.

Водночас треба розуміти головне: українські Сили оборони звільнили єдиний обласний центр, який вдалося загарбати росіянам після їхньої масової навали з 24 лютого. І це прямим рикошетом б'є по іміджу влади країни-агресора і, звичайно, по моральному стану її підлеглих. А все, що росіянину погано, то українцю — добре.

Фото: Getty Images