Дрони атакують Борисоглєбськ — що виготовлялося на ураженому авіаремонтному заводі

Росія продовжує зазнавати ударів по своїй інфраструктурі. Черговою точкою на мапі російсько-української війни стало місто Борисоглєбськ, куди українські дрони долетіли у ніч з 8 на 9 квітня. Які стратегічно важливі для російської окупаційної армії об’єкти розташовані у Борисоглєбську – читайте у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Атака на Борисоглєбськ

Війна упевнено перекидається на територію Російської Федерації. Українські дрони регулярно завдають ударів по об’єктах критичної для збройних сил країни-агресора інфраструктурі. Минулого тижня Новини.LIVE писали про важливі удари по аеродрому Морозовськ, що у Ростовській області.

Та на цьому українські атаки не завершилися. У ніч з 8 на 9 квітня безпілотні літальні апарати атакували місто Борисоглєбськ, що у Воронезькій області. Згідно з інформацією, отриманою із різних джерел, постраждав один із двох головних військових об’єктів, розташованих у Борисоглєбську.

Спочатку незалежне російське видання ASTRA повідомило, що удару зазнав Борисоглєбський авіаційний центр підготовки льотного складу імені Чкалова. Втім, пізніше стало відомо, що українські дрони атакували інший військовий об’єкт – "711-й авіаремонтний завод". Чим же важливі для російської окупаційної армії ці два об’єкти, пов’язані з військово-космічними силами РФ?

Навчальний авіаційний центр, який готує окупантів

Одним із ключових моментів у підготовці військової авіації є навчання льотного складу. Як відомо, підготовка одного льотчика є значно дорожчою і тривалішою, ніж військовослужбовця. Крім того, кількість особового складу у військово-космічних силах Російської Федерації є досить обмеженою – тож військових навчальних закладів, які б спеціалізувалися саме на льотчиках, у РФ дуже мало.

Власне кажучи, їх усього два. Це Краснодарське вище військове авіаційне училище льотчиків та воронезька Військово-повітряна академія імені Жуковського та Гагаріна. З 1992 року навчальний центр у Борисоглєбську став філією саме академії, яка розташована у Воронежі.

Тож на території навчальної авіаційної бази у місті Борисоглєбськ з великою імовірністю готували тих льотчиків, які ведуть обстріли української території – як театру воєнних дій, так і мирних міст та сіл нашої держави. Втрата як особового складу, так і місць для навчання майбутніх льотчиків однозначно негативно позначиться на потужностях російської авіації – яка тільки за перший рік повномасштабної війни втратила близько 130 пілотів. А підготувати їм повноцінну заміну – це дуже непроста задача, особливо в умовах атак українських дронів.

Авіаремонтний завод, який відновлює старі ракети

Інший об’єкт, який, за попередніми даними, зазнав ураження внаслідок дронової атаки у ніч проти 9 квітня, є навіть більш важливим для російської військової авіації. Бо якщо навчальний центр – це робота на майбутнє, нехай і недалеке, то "711-й авіаремонтний завод" використовувався путінським режимом для своїх злочинних цілей уже тут і зараз.

Власне, відомо про цей об’єкт небагато, оскільки він і до повномасштабної війни був досить закритим підприємством. А з 2021 року, коли Російська Федерація уже активно готувалася до повномасштабного вторгнення, усі документи, зокрема, річні звіти, були повністю засекречені. Та деяка інформація про роботу "711-го авіаремонтного заводу" у Борисоглєбську все-таки була знайдена і оприлюднена.

Згідно із довоєнними даними, які путінський режим не встиг приховати, на "711-му" займалися ремонтом чи відновленням різноманітної авіаційної техніки. Перш за все нас цікавлять ракети. У Борисоглєбську займалися, зокрема, крилатими авіаційними ракетами класу "повітря-земля" - Х-25 чи Х-58.

Крім того, завод, уражений українськими дронами, виготовляв та модифікував системи наведення для таких добре відомих в Україні російських ракет, як Х-22 та Х-55, якими окупанти протягом двох років повномасштабної агресії час від часу обстрілюють мирні українські міста.

Росія безпомічна

Варто відзначити, що, за словами представника Головного управління розвідки Міноборони Андрія Юсова, нічна атака дронів обернулася для борисоглєбського авіаремонтного заводу ураженням основних виробничих потужностей.

Тож, імовірно, на певний час країна-агресор матиме проблеми із підготовкою ракетної техніки, яку використовує російська стратегічна та тактична авіація. Втім, головний успіх цієї атаки не в самих безпосередніх наслідках, хоча і на них теж треба зважати.

Справа в тому, що Борисоглєбськ, по-перше, розташований на відстані 300 кілометрів від українського кордону. Що підтверджує здатність українських дронів долітати аж на таку відстань углиб російської території. А по-друге – успішна атака на стратегічно важливий об’єкт (особливо якщо цим об’єктом був "711-й авіаремонтний завод") продемонструвала, що російська система ППО не може захистити навіть такі підприємства.

Така безпомічність російської протиповітряної оборони означає, що усі чи майже усі потужності ППО були перекинуті на війну в Україні. Тож Російська Федерація фактично залишається беззахисною перед серйозною атакою – наприклад, західних ракетних військ, якщо дійде до прямого зіткнення РФ з арміями НАТО.