Казахські літаки для України — чому Астана погодилася на такий крок

За інформацією ЗМІ, Сполучені Штати Америки придбали у Казахстану 81 бойовий літак радянських часів, імовірно для того, аби передати Збройним силам України. Що відомо про ці літаки, навіщо вони українським Повітряним силам і чому Казахстан наважився на такий крок — читайте у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Літаки для США. І України?

Історія розпродажу списаної військової техніки, який відбувався у Казахстані, несподівано обернулася зв’язком із російсько-українською війною. Як відомо, ця центральноазійська країна виставила на продаж 117 винищувачів та бомбардувальників радянських часів, які були вже списані й не використовувалися збройними силами.

Більшу частину, 81 літак, придбали, за повідомленням ЗМІ, Сполучені Штати Америки. Серед придбаного — перехоплювачі МіГ-31, винищувачі-бомбардувальники МіГ-27, винищувачі МіГ-29 і бомбардувальники Су-24. Уся ця техніка, звісно ж, ще радянських часів, 70-80-х років випуску.

Навіщо застаріла радянська авіація Сполученим Штатам? Як стверджують усе ті ж ЗМІ, США планують передати літаки Україні, яка зараз, до отримання американських винищувачів F-16, також використовує винятково радянську авіаційну техніку. Та наскільки це реально і корисно для України?

Повітряні сили ЗСУ: не літати, а ремонтувати

Відомий військовий експерт, полковник ЗСУ Петро Черник, до якого Новини.LIVE звернулися за коментарем, зазначив, що про стан казахстанських літаків може свідчити загальна сума, виплачена за усі 117 одиниць авіаційної техніки. Це 1 мільярд тенге, або 2,26 мільйона доларів США.

Це означає, підкреслив Черник, що літаки, списані і продані Казахстаном, не є повноцінною бойовою технікою. І їх можна використовувати в основному як ремонтну базу — тобто знімати з них потрібні для українських літаків запчастини.

А в Повітряних силах ЗСУ зараз використовують три типи радянських літаків — це бомбардувальники Су-24, які вдалося озброїти крилатими ракетами Storm Shadow, штурмовики Су-25 та винищувачі МіГ-29. Українська авіатехніка теж потребує запчастин і ремонту, тож подібний "пакет допомоги" може стати в нагоді.

Мотиви Казахстану: гроші й геополітика

Мотиви Сполучених Штатів у цій історії зрозумілі. F-16 ще не прибули до України, та й нададуть їх Повітряним силам ЗСУ не так багато, щоб можна було говорити про закриття усіх потреб українських льотчиків. Тож і надалі доведеться використовувати радянські Су та МіГи. Саме для того, аби продовжити терміни експлуатації цих літаків, які використовує Україна, і буде витрачене "казахстанське придбання".

А от чому на цей крок наважився Казахстан — питання відкрите. На думку Петра Черника, одним із факторів може бути банальне бажання тамтешньої влади заробити на непотрібній техніці, яку все одно довелося б утилізувати. А так Астана, допомігши таким чином Києву, ще й отримає певну фінансову вигоду.

Крім того, наголосив експерт, Казахстан перебуває у дуже цікавій геополітичній ситуації. З одного боку — ця країна є членом ОДКБ, військової організації, яка перебуває під контролем Росії, та Митного союзу, такої ж проросійської економічної спілки. З іншого — активно співпрацює із американським бізнесом, зокрема нафтовим (компанія ExxonMobil активно інвестує у казахстанську нафтогазову галузь).

Таким чином, Астана, формально залишаючись у кремлівській орбіті, поступово дрейфує у напрямку Вашингтона. І цей крок із продажем США застарілих небойових літаків для потреб Повітряних сил ЗС України може бути частиною певної геополітичної гри.

Росія: промовчить, бо сваритися невигідно

Гри, яка, звісно ж, викликала бурхливу реакцію у російських пропагандистів. У тамтешніх медіа щиро обурювалися "підступності" Казахстану. А от влада Російської Федерації не відреагувала на історію із казахстанськими літаками.

Петро Черник упевнений — це тому, що реагувати їй просто нічим. Бо будь-яка гостра реакція на адресу Астани — це фактично постріл у ногу самим собі. Бо, по-перше, Казахстан активно торгує з Росією, яка уже не перший рік перебуває під потужними західними санкціями. І розривати зв’язки із важливим торговельним партнером Кремль зараз не буде.

Крім того, нагадав експерт, Казахстан є потужним хабом для постачання в Росію мікроелектроніки. А це — потреби військово-промислового комплексу, виробництво озброєння та техніки (зокрема ракет). Без цього Росія взагалі не може залишитися. Тож Путіну доведеться змиритися з такою норовливістю формальних партнерів.

Як і з тим, резюмував Петро Черник, що уся ця історія зайвий раз підкреслює печальний для Кремля факт — Росія продовжує втрачати свій вплив не тільки у світі загалом, а і у нібито цілком лояльних країнах. Які, з одного боку, радо співпрацюють з РФ, заробляючи на ній немаленькі кошти, а з іншого – готові до співробітництва з "недружніми" до Кремля країнами.