Контрнаступ ЗСУ: яку оборону звів ворог і як її здолати
Поділитися
Український час відплати росіянам за вторгнення повільно, але впевнено набирає обертів. Збройні сили атакують ворога в декількох напрямках і вже звільнили від присутності агресора близько десятка населених пунктів. Водночас слід визнати: окупанти за понад рік перебування на наших територіях часу не гаяли та набудували чимало укріпрайонів та ліній оборони з чисельними мінними полями.
Що це за "фортеці" і як їх нашим воїнам-визволителям їх здолати, розбиралося Новини.LIVE.
Каток наступу рушив
Відповідно до досліджень аналітиків Інституту вивчення війни, українські Збройні сили розвивають свій контрнаступ відразу як мінімум на трьох напрямках фронту, включаючи Бахмутський і Запорізький. На них українським воїнам вдалося посунути ворога від 200 метрів до півтора і більше кілометрів.
Зокрема, жорсткі бойові дії точилися на Заході Донецької області, в районі Макарівки, та на Заході Запорізької області, під Оріховим.
Втрати
Зрозуміло, що жоден з боїв, за вкрай рідкиснм випадком, не може не відбуватися без втрат. Особливо це стосується сторони, яка веде наступ. При цьому жоден із учасників збройного протистояння ніколи не розкриє правдиві цифри своїх втрат. Принаймні до завершення війни.
У Міністерстві оборони України запевняють, що українська армія несе в рази менші втрати порівняно з армією противника, який навмисно поширює неправдиві дані аби деморалізувати українців.
"Я хочу нагадати, що під час війни жодна зі сторін не оприлюднює точні дані про свої втрати, тому що цим може скористатися ворог для прогнозування подальших дій супротивника на полі бою, але загалом протягом всієї війни у нас в рази менше втрат", — заявила українським ЗМІ заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
За її словами, співвідношення безповоротних втрат за двома оперативно-стратегічними угрупованнями українських військ, що залучені на сьогодні в наступі, впродовж минулого тижня в рази поступалися аналогічним з боку ворога.
Зокрема, як зазначила представниця МОУ, в зоні відповідальності ОСУ "Хортиця" у ворога загиблих у 8,73 раза більше за показники ЗСУ, в ОСУ "Таврія" — у росіян загинуло в 5,3 раза більше, ніж в українців.
Ворог атакує з неба
Між тим в українському оборонному відомстві визнають, що ворог став активнішим у небі, що створює українським Силам оборони певні проблеми.
"Цю тактику авіаударів росіян можна було б унеможливити за рахунок передачі нам літаків F-16. Про що українська сторона повідомляла (партнерів, — Ред.). Оскільки фактично при наступі мовиться про лобовий характер атак і штурми трьох ліній укріплень", — аналізує ситуацію військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
При цьому він дорікнув нашим західним партнерам, які свого часу переконували, що достатньо дати ЗСУ засоби ППО, зокрема малого та середнього радіуса дії, для того, щоб відбувся успішний характер контрнаступу.
А практика показала, звернув увагу Снєгирьов, що це було помилкове бачення ситуації, і ми, на жаль, стали заручниками упередженого ставлення в моменті надання Україні F-16 на момент проведення контрнаступальних операцій.
Тому, на переконання експерта, без підтримки авіації підрозділам армії-визволительниці просуватися буде важко.
Три лінії окопів
Військові недаремно кажуть, що не варто недооцінювати ворога. Росіяни за час свого перебування вибудовали на загарбаних територіях по три лінії оборони, а на окремих ділянках — і по чотири. Це досить серйозні укріплені рубежі, які українським воїнам доведеться брати.
Як зазначає Снєгирьов, система цих укріплень має комбіновану структуру.
Перша лінія оборони, як правило, складається з мережі взводних опорних пунктів, які виконують здебільшого спостережно-загороджувальні функції для підготовки до подальшого вступу в дію другої лінії оборони.
А ця сама друга лінія є вже більш серйозною.
Її, пояснює Снєгирьов, ще самі росіяни називають "лінія Фаберже". Вона насичена загородженнями типу "зубів дракону". А головне — мінними полями.
Мінні загородження там дуже серйозні. При чому найбільше їх спостерігається на Запорізькому напрямку.
Через все це на певний момент загальмувалося просування нашої техніки. Головне завдання таких зупинок для ворога полягає в тому, щоб дати можливість відпрацювати по цілях артилерії та авіації. Йдеться про те, що ці загородження непрохідні. Це просто унеможливлює швидкий прорив.
Ну а слідом за цими укріпленнями вже йдуть фундаментально підготовлені позиції, які "закатані" в бетон: ДОТи та інші вогневі оборонні інженерні споруди.
"Адже рік часу у них був для того, щоб ретельно підготуватися", — констатував співрозмовник.
Розвідка боєм
З огляду на те, що зараз відбувається на лінії зіткнення, то це перший етап наступу.
"Ми фактично працюємо ротними підрозділами за декількома напрямками. Це триватиме певний час, і те, що зараз відбувається, це ще не контрнаступ, а розвідка боєм", — запевняє Снєгирьов.
У цій так званій розвідці ми намагаємося намацати місця для можливого прориву, створити плацдарми, а там все буде залежати від характеру оборонних позицій окупантів: чи будемо ми розширювати плацдарм у бік, чи будемо прориватися на оперативну глибину у 20-40 кілометрів та все інше.
Запаси ворога треба палити
Варто зазначити, що з моменту надання Україні Storm shаdow її Збройні сили змінили свою тактику завдання ударів по тилових запасах противника. Тепер акцент перенісся на ліквідацію оперативних резервів. Тобто це ті резерви, які перебувають у ворога за спиною на відстані до ста і більше кілометрів, які вони бережуть і які у них певною мірою є в обмеженій кількості.
Ці резерви, до речі, побудовані та розташовані теж в декілька ешелонів.
"Однак дальність ураження британських ракет дозволяє досить ефективно нівелювати цю ситуацію", — запевнив військовий аналітик.
Успіх визначить інженерна техніка
Водночас варто звернути увагу на те, що під час контрнаступу українським Силам оборони доведеться ліквідовувати безліч мінних загороджень різного типу, долати природні ландшафтні та водні перешкоди.
А в цьому головна роль приділятиметься вибудованій системі роботи різноманітної інженерної техніки: машинам розгородження, наведення понтонно-мостових переправ тощо. Ця техніка частково була в запасі ЗСУ, а частину нам передали союзники.
"Саме інженерна техніка відіграватиме основну роль. Серед неї досить не погані машини УР-77. Вони є у нас на озброєнні для розмінування мінних полів", — підтвердив військовий експерт.
Отже, маховик контрнаступу ЗСУ потрохи розкручується. Не варто чекати, що він буде швидким. А те, що дієвим, — точно.
Читайте Новини.LIVE!
