Мобілізація в Україні з 1 вересня: хто може отримати бронь та які є зміни

Загальна мобілізація та воєнний стан триватимуть в Україні до 15 листопада, тож військовозобов'язаних громадян, які не мають відстрочки, й надалі призиватимуть на військову службу. Водночас є категорії чоловіків, які можуть бути заброньовані підприємствами, організаціями та установами. 

Розповідаємо, хто і за яких умов отримує право на бронювання з 1 вересня та чи є якісь зміни. 

Бронювання працівників в Україні — що каже закон

Бронювання військовозобов'язаних здійснюється у мирний та у воєнний час для забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій в особливий період.

Це питання регулюється ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". 

Критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки, визначає наказ № 952 Міністерства економіки України.

27 січня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив порядок №76 про "Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Порядок передбачає оновлення процедури бронювання військовозобов'язаних та повністю змінює попередню процедуру за Постановою №194. 

Також постанова Кабміну №400 від 28 квітня 2023 року визначає чіткі терміни етапів процедури та передбачає, що бронювання можна буде оформити протягом 25 днів.

Кому дозволено бронювати працівників

Відповідно до вищезгаданого наказу № 952, бронювати працівників можуть підприємства критичної інфраструктури або ті, які виконують спеціальні завдання для оборони України або забезпечення діяльності чогось, що займається обороною. 

Щоб працівник підпадав під бронювання, необхідно, щоб підприємство відповідало таким вимогам:

• підтримка та супровід інвестиційних проєктів відповідно до рішення Кабінету міністрів України або Міністерства економіки;
• реалізація державної політики, за формування якої відповідає Міністерство економіки;
• фінансова державна підтримка у вигляді грантів відповідно до законодавства України;
• виконання робіт або надання послуг для Міністерства економіки на договірних засадах, але лише у випадку, якщо такі договори укладено на строк не менше шести місяців;
• перебування у сфері управління Мінекономіки та виконання державних замовлень;
• провадження діяльності на території трьох і більше областей України у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Міністерство економіки.

Також відповідно до постанови Кабміну №76 від 27 січня 2023 року підприємства, організації та установи мають відповідати трьом із семи критеріїв:

• загальна сума сплачених податків та інших зборів, що перевищує 1,5 млн євро;
• сума надходжень в іноземній валюті (еквівалент 32 млн євро);
• стратегічне значення для економіки та безпеки країни (визначає постанова КМУ від 4 березня 2015 р. № 83);
• задоволення потреб територіальної громади, в якій знаходиться підприємство;
• відсутність заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску (ЄСВ);
• розмір заробітної плати, що не перетинає мінімальну межу середнього окладу по регіону;
• резидентство Дія.Сіті (юридична особа, яка є платником податку та надає одну або декілька ІТ-послуг).

Водночас комунальним підприємствам, інформаційним телеканалам, закладам у сферах культури, здоров’я, освіти та науки й соціальної сфери достатньо відповідати двом критеріям із вище зазначених.

Також Кабмін дозволив організаціям ветеринарної медицини й казенним підприємствам пробірного контролю відповідати двом критеріям, а не трьом.

Окреме виключне право бронювання працівників встановлено для органів влади, підприємств, організацій та установ, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб ЗСУ.

Які військовозобов'язані підлягають бронюванню

Відповідно до українського законодавства, бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють:

• в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, якщо це необхідно для забезпечення їхнього функціонування;
• на підприємствах, установах та організаціях, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для їх виконання;
• на підприємствах, в установах та організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт та послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
• на підприємствах, в установах та організаціях, які критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період.

Скільки триває бронювання для українців з 1 вересня

Порядок бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану визначає, що у рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати таких строків:

• строку проведення мобілізації — для військовозобов'язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
• шість місяців — для військовозобов'язаних, які працюють:

1. На підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
2. На підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
3. На підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Раніше ми писали, за яких умов можуть анулювати бронювання працівника.

Нагадаємо, ми розповідали, яких помилок найчастіше припускаються роботодавці при бронюванні працівників та як їх можна уникнути. 

Також ми повідомляли, які особливості мобілізації ФОПів та що варто знати українським підприємцям.