"Прикинувся мертвим і чекав 30 годин", — вражаючі історії на нулі

Історії військових із передової під час війни - як поранені виживали в боях
Військовослужбовець Вадим на мітингу у Києві. Фото: Галина Остаповець

25-річний Вадим, молодший сержант, командир бойової машини 116 бригади та 30-річний Олександр із 241 бригади, на акції підтримки військовополонених у Києві розповіли Новини.LIVE свої історії з війни та поділилися, як їм вдалося вижити у найскладніших ситуаціях. Обоє мобілізувалися на війну ще на початку вторгнення РФ до України. 

Наприклад, Вадим отримав складне поранення під час штурму села Роботино на Запорізькому напрямку. Чоловік із побратимами потрапили у вороже кільце, оскільки, за його словами, інформація розвідки була неточною, ворожі групи були з усіх боків. 

Читайте також:

"Пролетів 5 метрів, впав і зрозумів, що не відчуваю ніг. Думав, відірвало. Насправді то було вогнепальне поранення, яке пробило діафрагму та печінку та дало забій спинного мозку важкого ступеню. Мене евакуював побратим на свій страх та ризик, бо пішла команда поранених залишати. Від тоді вже 9 місяців перебуваю на лікуванні та реабілітації. Є шанс стати на ноги", — розповів Вадим. 

Олександр травмувався на Куп'янському напрямку у листопаді 2023 року. За його словами, ворожі дрони скинули вибухівку і чоловік 30 годин пролежав на полі бою в надії на евакуацію. Турнікет на поранену ногу йому наклав побратим, який, на жаль, пізніше загинув у боях. 

"Я не міг сам накласти турнікет, бо за нами із повітря спостерігали інші дрони. Через довелося прикинутися мертвим. На вулиці було холодно, і щоби замаскувати пар від видиху, я видихав під бронік. Так ми пролежали 30 годин, поки нас не знайшли наші снайпери і не забрали. Тримався в надіях ще раз побачити доньку. Перед виходом мені кинули відео, як вона співала і я собі це весь час прокручував у голові. Коли вже нас евакуйовували — емоції такі, що вам не передати", — розповів Олександр. 

Наразі військовий теж реабілітовується після поранення і чекає, поки йому зроблять протезування. 

Військові також зазначили, що чимало їхніх побратимів, які втратили або кінцівки або ж перебувають на інвалідних візках — соромляться виходити на вулиці. А суспільство, на їхню думку, вже починає зневажати військових.

"На днях із товаришем стояли у черзі в "Ашані", він теж на візку, ампутований. І коли касир сказав: пропустіть, це ж військові, помітив багато незадоволених облич, та ще й із прицмокуванням, мовляв, знову ці воєнні. Щось схоже бачив недавно на похороні товариша, а на днях — коли везли героя на щиті, машини навіть не зупинялися. Таке враження, що людям все це вже набридло", — підсумував Вадим.

Нагадаємо, український 22-річний військовий Станіслав з Івано-Франківська, який прийшов на акцію Free Azov в Києві, розповів про свою історію бою на фронті. Захисник отримав поранення, внаслідок якого йому встановили протез ноги.