Російська вендета: Кремль хоче знести центри ухвалення рішень
Поділитися
Серія вибухів у російській столиці та її передмістях, яка сталася нещодавно, вочевидь була організованими провокаціями спецслужб РФ. Якщо пригадати кінець 90-х — початок "нульового", то саме навмисні провокації російських спецслужб стали прологом до розв'язання Кремлем другої чеченської воєнної кампанії.
Що стоїть за теперішніми ударами, Новини.LIVE спробували розібратися.
Кремлівський слід
На те, що за атакою безпілотника по Кремлю стоять самі росіяни, вказує низка факторів.
"Москва в своїх традиціях використовує цю ситуацію як для своєї пропаганди, так, можливо, і для дзеркальних ударів "у відповідь" по українських центрах ухвалення рішень", — вважає військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
За його словами, припускати таким чином дає можливість і нещодавна досить дивна заява прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова про те, що господар РФ нібито постійно перебуває в Кремлі.
Фобія вождя
По-перше, розкладає ситуацію експерт, Путін є персоною, яка найбільш охороняється у світі. Відповідно, подібні заяви речника про те, що Путін, мовляв, ночує у Кремлі, мали б викликати запитання.
Треба говорити про те, що ані про графік пересування російського диктатора, ані про режим його охорони, а тим більше про місця його перебування невідомо майже нікому, окрім обмеженого кола осіб.
"Це — абетка роботи спецслужб", — констатує Снєгирьов.
А якщо ж у ЗМІ, продовжує він, раз у раз з'являються повідомлення про те, що Путін використовував у якості місць постійного перебування бункери, які можуть витримати прямий ядерний удар, то думка, що на нього готувався замах за допомогою БПЛА, щонайменше викликає легку іронію.
По-друге, звертає увагу військовий аналітик, Путін мінімізував доступ до себе свого оточення і про це багато разів повідомлялося у ЗМІ. Тож до нього можуть наблизитися лише вкрай обмежене коло осіб у кількості не більше 5-6 персон.
Тому, знову ж таки, аналізує події Снєгирьов, заяви Пєскова про те, що Путін ночує у Кремлі, викликає елемент недовіри до джерела інформації.
До того ж треба пам'ятати, що Путін, за повідомленнями, користується бронепотягом, і для цього побудовані навіть спеціальні залізниці, підземні тунелі тощо.
Тобто, робить висновок експерт, російський диктатор приділяє питанням власної безпеки дуже багато уваги. Причому це стосується не тільки його фобій, але і того, що він — головний у Росії об'єкт з підвищеною охороною.
Клюнули на "качку"
Але треба взяти до уваги причину виникнення версії про "український слід".
Саме в українські ЗМІ закинули інформацію, що ГУР Міноборони України нібито намагалося ліквідувати російського диктатора за допомогою БПЛА, який був оснащений аж 17 кг вибухівки.
Ця історія дійсно мала величезні наслідки для веж Кремля.
"Спецслужби РФ не могли не скористатися подібною інформацією. Дійсно, Пєсков публікує інформацію про новий графік роботи російського диктатора. І наголос робиться на тому, що Путін постійно перебуває в кремлі. Таким чином створюється підгрунтя майбутньої провокації, обґрунтування "українського сліду" у цьому безглуздому спектаклі", — говорить Снєгирьов.
Примітно, що Красну площу ще з кінця квітня закрили для підготовки до параду на честь 9 травня. Утім, відомі записи зроблено саме з боку Красної площі.
Варто звернути увагу і на той факт, що Кремль як такий є одним із найбільш захищених у Росії об'єктів. Зокрема, там — висока концентрація систем радіоелектронної боротьби, які глушать GPS-сигнал.
Теоретично, припускає Снєгирьов, на певних ділянках польоту можна використовувати автопілот (інерційну навігацію), але така система знижує точність ураження.
Натомість, пояснює він, ми спостерігали прямо протилежну картину у моменті влучання у ціль.
Не варто забувати і про те, що ще у січні на дахах будинків навколо центру міста були встановлені зенітні комплекси "Панцир-С1", розроблені для боротьби з безпілотниками.
На що чекати
Таким чином те, що відбулося у Кремлі, являє собою імітацію удару, яку Росія використає як своєрідний casus belli. Тобто привід для нанесення "дзеркальної відповіді" по українській території.
"Причому мова іде про можливість завдання ударів по так званих центрах прийняття рішень", — впевнений співрозмовник.
Адже, за його словами, не випадково сам елемент цієї ІПСО спецслужб РФ відбувається на тлі можливого українського контрнаступу.
Не варто забувати і те, що Пєсков вже заявив про те, що Москва розглядає найрізноманітніші варіанти відповіді на українську атаку на кремль.
Іншими словами, просувається теза про те, що російська сторона залишає за собою право дзеркальної відповіді по центрах прийняття рішень.
"Ми рік чули різні "лякалки", але реальних дій з боку РФ не було. Тобто можемо говорити, що подібний сценарій може використовуватися Росією як елемент військово-політичного тиску насамперед на політичне керівництво України з метою унеможливити контрнаступ ЗСУ", — резюмував Снєгирьов.
Читайте Новини.LIVE!
