З вас — перемога, з нас — Альянс: яку користь отримає Україна від саміту НАТО в Бухаресті

Поки триває російська військова експансія, Україна потребуватиме допомоги. На Заході віднедавна нарешті усвідомили, що їхнє спокійне життя напряму залежить від нашої перемоги над російським агресором, у планах якого — "стати володаркою морською". Тому тема військово-технічної, фінансової та енергетичної допомоги була однією з актуальних на зустрічі в Бухаресті міністрів іноземних справ країн-членів НАТО.

Які політично-матеріальні "смаколики" отримає Україна за підсумками зустрічі Новини.LIVE розбиралося з українськими політичними та військовими експертами.

Альянс роздає вказівки

Так склалися обставини, що українці хочуть і чекають від міжнародних інституцій "всього, негайно і вчора". Це можна зрозуміти. Але...

"Не треба чекати від самітів НАТО якоїсь негайної користі", — закликає до поміркованості у бажаннях політолог, директор Центру прикладних політологічних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

"У нас якось дивно сприймають цю структуру, — розмірковує він, — Конкретну допомогу Україні можуть здійснювати конкретні країни-члени НАТО, а не НАТО в цілому. Оскільки у цілісного НАТО немає своїх власних окремих фондів, як у Євросоюзу. А отже НАТО саме, як організація, може ухвалювати лише політичні рішення".

Обстріли як стимул до дій

Хай там що, а НАТОвський саміт ухвалив корисні для нас політичні рішення за підсумками свого засідання. Зокрема через те, що Альянс дуже занепокоєний ситуацією з обстрілами об'єктів української енергетики. Тому він рекомендував своїм членам надати негайну допомогу Україні в частині відновлення її енергетичної системи, порушеної російськими ракетними атаками.

"Це важливо. І в той же день відповідні пакети і військової, і енергетичної допомоги були надані Сполученими Штатами, Францією і деякими іншими країнами", — констатував Фесенко.

Він зауважив, що в даному випадку є наявний приклад, що допомогу надає не абстрактне НАТО, а конкретні країни.

Перемога як ключ до дверей НАТО

Члени НАТО в чергове заявили про те, що підтримка України буде продовжуватися стільки, скільки це буде їй потрібно.

Водночас, як наголосив політолог, важливим моментом у спільній заяві за підсумками саміту є те, що НАТО буде допомагати Україні і у післявоєнний період — здійснювати модернізацію українського оборонного сектору і проводити його інтеграцію в спільні структури військово-політичного Альянсу.

"Це, я б сказав, означає конкретні заяви про перспективу членства, що теж було підтверджено: було заявлено, що це відбудеться після перемоги, у післявоєнний період, не зараз. Але те, що Україна має суверенне право претендувати на членство в НАТО, і ніхто їй це не може заборонити, було вкотре підтверджено", — зауважив Фесенко.

Крок до "закриття неба"

Інцидент з падінням ракети в Польщі під час масованої повітряної атаки росіян 15 листопада на Україну, схоже, змусив поважних панів за кордоном замислитися над вдосконаленням системи протиракетної та протиповітряної оборони.

"Військово-технічна допомога Україні триватиме. Зокрема, створення ешелонованої системи ППО", — запевняє військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

Країнами НАТО, пояснює він, ухвалено рішення щодо мінімізації ракетних обстрілів з території росії з урахуванням останніх подій з "ракетним інцидентом" у Польщі. Адже Захід добре розуміє, що Україна є форпостом його захисту. В результаті ледве не в унісон пролунала заява щодо спільної подальшої військово-фінансової підтримки України і що росія не має права перемогти в цій війні, оскільки це посилить вплив путіна і всіх диктаторських країн у світі.

Радянський арсенал буде поповнено

Другим не менш важливим моментом в роботі саміту стало те, що, враховуючи загострення на фронті, ухвалено рішення щодо можливості фінансування відновлення роботи заводів з виробництва снарядів і зброї радянського зразка. Вони, як не дивно, сьогодні продовжують домінувати над іншими озброєнням у ЗСУ.

Такі заводи вже запрацювали (і ще запрацюють) у Чехії, Словаччині та Болгарії. Тобто в тих країнах, які свого часу були у блоці СЕВ і, відповідно, мають у своєму розпорядженні потужності для виробництва тих зразків зброї, яких наразі потребують Збройні Сили України.

За словами Снєгирьова, після розпаду СРСР на Заході було ухвалено рішення про зменшення запасів зброї на складах НАТО, та згортання фінансування її виробництва. Зараз ця ситуація зазнає зворотних процесів.

Водночас до ще одного позитивного моменту бухарестської зустрічі можна зарахувати те, що буде продовжено програму підготовки навчальними центрами країн-членів НАТО українських військовослужбовців, створення та розширення ремонтних баз на території країн Альянсу для відновлення пошкодженої на війні в Україні техніки.

Таким чином, весь цей комплекс рішень в купі з вже наявними має допомогти Україні ефективно протистояти путінській навалі.

Фото: Генеральний штаб ЗСУ / Facebook, NATO North Atlantic Treaty Organization / Flickr