Смерть з неба: чому робота ППО не гарантує безпеки на землі

Чому від російських ракет гинуть люди на землі
Пуск балістичної ракети. Фото: Wikimedia commons

За визнанням самих військових та військових експертів, у травні цього року російські окупанти завдали наймасовіших повітряних ударів по території України від початку повномасштабного вторгнення. Саме через ці атаки на землі від уламків ракет і безпілотників загинули люди. 

Чи є варіанти, як при ледве не 100-відсотковому відбитті ворожої повітряної навали, зберегти життя людей на землі, розбиралося Новини.LIVE.

Читайте також:

Дрони — в авангарді

За інформацією британської розвідки, у травні українська територія зазнала наймасовішої атаки росіян дронами-камікадзе іранського походження. Зокрема, іноземні аналітики підрахували, що впродовж місяця ворогом було запущено вглиб української  території на важливі наземні об'єкти понад 300 дронів типу "Шахед-136".

Военные дроны
Дрони-камікадзе на стартових установках. Фото: РосЗМІ

При цьому з усієї цієї кількості БпЛА українським силам протиповітряної оборони вдалося нейтралізувала ледь не 90% дронів. У більшості випадків — за допомогою наявних застарілих радянських ЗРК та інших видів протиповітряного озброєння ППО.

Враховуючи таку інтенсивність і щільність повітряних атак, іноземні аналітики припускають, що Росія, ймовірно, намагалася таким чином виявити і завдати удару по українських новітніх системах ППО типу Patriot, IRIS-T тощо далеко за лінією фронту. Однак виконання ворогом цього завдання виявилося неефективним через недосконалі процеси наведення та вміння українців вчасно виявляти та "приземляти" небезпечні цілі.

Пролилася дитяча кров

Як би там не було, але найкривавішим і найрезонанснішим ракетним ударом останніх тижнів стала атака російськими "Іскандерами" Києва в ніч проти 1 червня. За злою іронією долі, саме у міжнародний День захисту дітей в Деснянському районі української столиці від уламків цієї збитої ракети біля зачиненого бомбосховища дитячої поліклініки загинула дитина.

"Варто розуміти, що системи, які працюють і по дронах, і по ракетах, вони влучають не в якусь конкретну частину ворожої ракети", — розбирає принцип збиття ППО повітряних цілей військовий експерт, колишній спікер генерального штабу Збройних сил України Владислав Селезньов.

Владислав Селезньов
Владислав Селезньов. Фото: Новини.LIVE

Тобто, пояснює він, вкрай складно чітко влучити взагалі в ракети, які до того ж летять з чималою швидкістю. 

Важке влучання

За словами Селезньова, якщо ж силам ППО вдалося влучити в ракету, то вона сходить із завданої траєкторії, а її уламки летять і падають не контрольовано, хаотично і куди заманеться.

Інша історія, звертає увагу військовий експерт, коли вдається поцілити у бойову частину ракети. Тоді вона вибухає у повітрі, і її уламки не створюють такої великої загрози на землі. 

"І взагалі важко прорахувати, куди впадуть ці уламки", — запевняє офіцер.

Чи можна збивати ворожі ракети на дальніх дистанціях — це вже питання до концентрації, насиченості того чи іншого району, місцевості засобами ППО.

Знищені російські дрони
Уламок дрона-камікадзе. Фото: Офіс Генпрокурора

"Взагалі, ефективна дія жодної ППО у світі не гарантує на 100%, що після збиття цілі не буде вторинних вибухів", — констатував експосадовець Генштабу.

Військові можливості

Впродовж останніх місяців західні партнери надали Україні певну кількість протиповітряного озброєння. Однак покрити ним, мов, парасолькою, все наше блакитне небо ще неможливо.

"Хіба військові не хочуть збільшити щільність перекриття? Звичайно, хочуть! Але скільки нам дали комплексів? Дві батареї Petriot. Скільки дали  IRIS-T? Так само. NASAMS — чотири. А це — нічого для України з її територією. Чекаємо ще надходжень", — розповідає про стан справ  речник командування Повітряних сил полковник Юрій Ігнат.

Юрій Ігнат
Юрій Ігнат. Фото: АрміяInform

За його словами, саме через такі обставини для знищення, наприклад, тих самих безпілотників задіяні ще й мобільні вогневі групи, авіація, якщо може, теж використовується. 

Отже, якщо можливо було б поставити їх подалі від населених пунктів, то, звичайно, хоч по кордону поставили.

"На підступах до Києва вдалося забезпечити збиття. Але багато чого ще залежить від того, які типи боєприпасів росіяни задіють у той чи інший день і час своєї повітряної атаки. Також варто брати до уваги, що у нас 2500 кілометрів лінія фронту, враховуючи Придністров'я, Чорне море, саму лінію зіткнення, кордон з Росією та кордон з Білоруссю. З іншого боку, якщо все відсунути туди, то чим захищатимемось всередині країни? Хто захистить атомні електростанції, Київ, Дніпро, одеські порти?" — розповідає Ігнат. Він додає: "ППО стільки є, скільки його є, і ми не можемо вище голови скочити".

Каміння з неба

З законами фізики сперечатися важко. А отже вольовим рішенням на окремо взятій ділянці місцевості навіть на короткий час скасувати закон земного тяжіння неможливо.

"А уламки — вони будуть падати. Адже росіяни обирають цілі потужні, серйозні. Ракета вражає їхні боєприпаси вражаючими елементами, після чого ті втрачають свою пілотажність", — пояснює представник Протиповітряних сил. 

завантаження ракети
Російські солдати заряджають ракетну установку. Фото: Reuters

При цьому, зазначає він, бойова частина будь то дрону чи ракети може розірватися, а може — ні, дивлячись куди влучив уламок, а далі — і частини ворожого боєприпасу, і частини ракети ППО падають на землю. І це ж не просто уламки, а — десятки кілограмів заліза та ще й з ракетним паливом і бойовою частиною. Все це — небезпечно і може забрати життя.

"Іншого методу, іншого способу, як  їх збивати немає. Протиповітряна оборона працює в тих умовах бойової обстановки, які склалися, з тими засобами, які є, і робиться все максимально ефективно. Чому ці дрони долітають до Києва? Вони долітають тому, що якби було достатньо засобів ефективно їх збивати, то збивали б. І збивають, коли є можливість. Але основне збивається тут — вони атакують Київ", — поділився воєнною "таємницею" Ігнат.

Шанс на порятунок 

Натомість не все виглядає так погано, як здається на перший погляд.

"Убезпечити населення від ракетної атаки можна за допомогою системи раннього оповіщення про ракетну атаку. Це те, про що ми домовлялися з Ізраїлем", — переконаний військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

Дмитро Снєгирьов
Дмитро Снєгирьов. Фото: Новини.LIVE

За його словами, завдяки цій системі, незалежно від типу атакуючого з повітря боєприпасу, 10 хвилин вистачає для того, щоб населення мало змогу себе убезпечити від наслідків ракетного удару. 

Але це можливо за умови, наголошує Снєгирьов, що алгоритм дій відпрацьований і бомбосховища не будуть закриті.

При цьому працювати як оповіщувача має не тільки звичний вже всім "ревун", від якого, зізнаємося, користі небагато, а повинні працювати всі можливі месенджери з максимально широким покриттям загалу. 

"Це — основне, що може запобігти масовим жертвам. І головне — просвітницька робота, оскільки серед населення є такий собі нігілізм, який народжує самовпевненість, що в мене не влучить. Також  незважаючи на чисельні приклади, існує стереотип у населення, що росіяни по житлових домах бити не будуть. Бо є ще певний відсоток "ватного" населення, який вважає, що ворог цілить лише у військову та логістичну інфраструктуру", — підсумовує військовий аналітик. 

І ще одне не менш головне. Українці мають розуміти, що ця війна — надовго, і російські ракетні обстріли не припиняться. Тому ми, як ізраїльтяни, повинні привчатися жити в умовах постійної війни.