Старі ракети проти сучасних дронів: розвиток контрнаступу

Старі ракети проти сучасних дронів
Військовослужбовці ЗСУ. Фото: Viacheslav Ratynskyi Reuters

Ворожа активність навколо острова Зміїний, запуск фальш-цілей, обстріли мирного населення та місць зберігання зерна. І це далеко не весь перелік військових операцій, що здійснюють окупаційні війська  РФ стосовно України та південних областей, зокрема.

Чим викликана активізація ворога та яку мету він переслідує на даному етапі війни? Про це в ексклюзивному інтерв’ю журналістам Новини.LIVE розказав військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір" Олександр Коваленко.
 

Читайте також:

— Останнім часом РФ активізувалась навколо острова Зміїний і так званих "вишок Бойка". Наскільки для нас зараз важливими є ці об'єкти?

— По-перше, росіяни час від часу ще намагаються показати, що вони відіграють якусь роль, а також щось можуть вирішувати у Чорному морі, завдаючи ударів по острову Зміїний. Хоча там відсутня інфраструктура українських військ і наші підрозділи не висаджуються там довгостроково, за винятком виконання якихось короткочасних бойових задач.

Якщо ми говоримо про вишки Бойка, то тут трохи інша історія, бо це зручна локація для російських окупантів. Зокрема, для розміщення там локальних об'єктів ППО, комплексів радіоелектронної боротьби, зв'язку та інших комунікацій. Вірогідно, можливе розміщення якогось контингенту на цих вишках, які можна буде використовувати як для висадки десанту вже на материковій частині України, яку росіяни не контролюють. Ці вишки мають умовно-тактичне значення, і щоб росіяни їх не використовували, там час від час часу відбуваються дії наших спецпризначенців. Нещодавно було відео одного з таких процесів контролю вишки Бойко, де було помітно, як наші спецпризначенці ведуть бій з російським винищувачем СУ 30 СМ.

На відміну від острова Зміїний вишки Бойка не є монолітною структурою. Тримати їх під своїм контролем дуже важко, бо їх можуть зруйнувати, використовуючи велику кількість засобів ураження, наприклад крилаті ракети або ракети авіаційного базування або бомби. Відповідно, той контингент, який буде перебувати на вишках Бойка, має велику ймовірність загинути. Зараз більше йдеться не про контроль цих об'єктів, а про створення сірої зони у Чорному морі — локації, на якій не можуть перебувати російські окупанти і на яких не будуть перебувати сили оборони України. Острів Зміїний був першим елементом такої сірої зони. А вишки Бойка можуть бути продовженням цієї стратегії.

Олександр Коваленко. Фото: google

— Все частіше ворог використовує так звані фальш-цілі на півдні України, яка їхня головна мета?

— Головна їхня мета — відволікання уваги наших сил оборони та зменшення нашого боєкомплекту. Але тут є кілька моментів, адже фальш-ціль може бути кількох типів. Це ракета без бойової частини Х-55. Якщо ми говоримо про ракету без бойової частини, то вона також несе загрозу. Всі ми бачили, коли збивають ракету, то її уламки все одно падають, несуть загрозу та шкодять будинкам. Така ж сама ситуація з фальш-ціллю. Якщо це ракета без бойової частини, то вона має певні координати і кудись прямує. Якщо їх нема, то вона у будь-якому випадку має певну траєкторію польоту для відволікання засобів ППО. Але, якщо її не збити, то, певна річ, вона кудись поцілить. І це будуть значно більші руйнування, аніж якщо її не знищити. Ми змушені збивати такі ракети. Їх завдання — не лише відвернути увагу наших ППО, але й збільшити ефективність прориву через ППО ракет з бойовою частиною і звісно, що це може збільшити витрати нашого боєкомплекту.

Пуски ракет. Фото: Сили оборони півдня України

Інший тип таких цілей — це вже коли їх імітують засоби радіоелектронної боротьби. Вони створюють імітацію пуску ракети та її хвильового сліду. Тобто здається, що ця ракета дійсно існує та вона прямує по певній траєкторії. Через деякий час вона зникає, але відвертає на себе увагу ППО, і в цей час справжня ракета, яка перебуває серед фальш-цілей, може прорватися через ППО і влучити в ту ціль, яка в ній закоординовано.

— Обстріли Одеської області та центру нашого міста, у чому їхня логіка? Знищення будинків, храмів, місць, де зберігається зерно. Що таким чином намагається досягти ворог?

— На мій погляд, це були зовсім інші цілі для цих ракет. А той факт, що вони не високоточні вже давно відомий, тому вони й не влучили у ті об'єкти, які повинні були знищити. Коли використовується така ракета, як П-800 "Онікс", іскандер-М — це дуже рідкісні ракети, дефіцитні та дорогі. Їх не використовують для терору мирного населення. Для цього використовують дешеві дрони Шахід-136. Натомість ракету за мільйони доларів, яку чекають по декілька тижнів, щоб відправили до тієї військової частини, яка буде її використовувати, то це така собі маніакальна розвага і вона не дуже раціональна. Тому всі ці влучання, які ми зараз можемо спостерігати по Одесі, то вони були викликані неточністю цих ракет.

Ракетний удар по зерносховищу. Фото: Сили оборони півдня України

Низька точність викликана тим, що, коли її виробляють, то там уже відсутній елемент технічного контролю. Коли виробляється ракета, то вона проходить технічний контроль: як працюють всі її системи, наскільки вони відповідають нормам, характеристикам. І зараз на ракетобудівництві в Росії такий контроль взагалі відсутній. Там мінімально перевіряють, чи працюють системи, а от як вони працюють — це вже нікого не хвилює. Їх одразу відправляють на аеродром або пускову, де розміщують на носіях, а потім застосовують.

При цьому всі помилки, які виникають під час наведення — це вже не помилка відхилення на 5-7 м, як сказано у характеристиках багатьох ракет. Це відхилення на 50-150 м. Раніше найбільш не високоточною була Х-22, це стара радянська ракета, у якої відхилення від цілі до 500 м. Вони зробили ставку не на точність, а на потужність, там бойова частина — майже 1 тонна. І ось така ситуація зараз спостерігається із високоточними, і вони про це дуже добре знають. Спрямовуючи ракету на місто, де відхилення 100-150 м — це вже  влучання у житлові будинки. І це тільки збільшує їх провину та відповідальність за ось ці терористичні акти.

— Все частіше українські дрони залітають на територію РФ та окупованого Криму. Наскільки така тактика виправдана?

— Дрони, коли залітають у якийсь повітряний простір, то їхня — мета не лише знищити якийсь об'єкт, наприклад вежу в бізнес-центрі, де розміщені офіси міністерств, які беруть безпосередню участь у боротьбі проти України. Після ударів вони не працюють по два тижні, а то й більше, а 24 серпня у них взагалі об'явили вихідним днем. Це все впливає на хід бойових дій в Україні. Якщо у них не працює якесь підприємство, то ситуація аналогічна. Якщо щось вибухає на якомусь аеродромі, то це чудово. Якщо у них не працюють аеропорти і введено план "килим", то це теж добре. Отже, у них є проблема збільшення фінансування, це стосується і податків, і економічної складової. Це все, коли дійсно дрони кудись влучають і наносять ураження. Але коли вони перебувають у повітряному просторі РФ, прямуючи до якоїсь цілі, їх можуть в цей момент просто збити засоби РЕП або зенітно-ракетним комплексом, і це фіксується. Фіксується локація, де це відбулося, це розвідувальна інформація. Тому збили дрон — отримали інформацію, а не збили — взагалі блискавично. Завдяки розвідувальній інформації ми створюємо мапи розміщення їхніх засобів ППО, комплексів РЕП.

— Чи може Україна, на вашу думку, стати лідером у виробництві дронів, і що для цього потрібно?

— Дрони у нас є різної номенклатури та модифікації. Впевнений, що ми вже лідери у цій галузі. Я не знаю іншу країну, яка б мала настільки різноманітні типи надводних дронів: дрон-камікадзе, які вже довели свою ефективність під час реальних бойових дій. Україна поступово стає лідером у цій галузі, хоча ще 1,5 року тому ми й близько не мали ніякого стосунку до виробництва саме такого типу дронів. Для нас морські дрони — це було щось таке, типу навіщо вони нам? Вони нам потрібні, але не будемо їх будувати, краще замовимо у Франції, Великої Британії або у Німеччини. В результаті ми так і не досягли домовленостей щодо постачання нам безекіпажних катерів від цих країн, а почали будувати свої.

Що нам потрібно? Ми бачимо, що дрони постійно еволюціонують та покращують свої характеристики, тому я не здивуюся, якщо через 3-4 місяці ми побачимо новий дрон, який буде мати значно кращі характеристики, аніж ті, які є сьогодні. Нам потрібні зараз технології, і ми маємо зараз цей доступ.

— Наскільки ви сьогодні оцінюєте контрнаступ і чого, на вашу думку, нам не вистачає для того, щоб результатів було більше?

— ЗСУ та силам оборони України сьогодні не вистачає більшої кількості обладнання. Ми б могли набагато раніше прорвати першу лінію оборони, це смуга забезпечення, якби у нас не була дефіцитна кількість установок для розмінування і протимінних засобів, бо не отримали їх у достатній кількості. Ми набагато швидше б прорвали першу лінію оборони, якби у нас були можливості ефективної протидії їх авіації, яка використовує керовані бомби на відстанях до 30 км на лініях зіткнення. Авіація навіть не заходить у зону ураження нашої ППО. Та й використовувати наші винищувачі недоцільно на такому зближені, бо вони ризикують бути збитими. Тут питання постачання нам Ф-16 з відповідними авіаційними комплексами великого радіуса дії та необхідної кількості засобів ППО з ракетами великого радіуса дії.

Літаки Ф-16. Фото:Контрнаступ ЗСУ

Зараз відбувається процес прориву другої лінії оборони, і тоді будемо бачити, чого нам там не вистачає. Головне — це те, що наступ відбувається, ми маємо просування на дуже важливих ділянках, від чого у росіян відбувається паніка і вони намагаються посилити південь своїми військами.

— Ваші прогнози, як найближчим часом розвиватимуться події на фронті?

— Я думаю, що у вересні ми побачмо вихід сил оборони України до Токмака. Не можу прогнозувати самі події біля Токмака, які будуть відбуватися. Чи це будуть оточення, чи міські бої, чи росіяни взагалі будуть тікати після того, як розпочнеться обвал їхньої оборони по трасі Т 0408. Але у вересні, я так думаю, що біля Токмака ми вже будемо. Така ж сама ситуація може відбуватися і біля Старомлинівки. Думаю, що у вересні ми зможемо провести операцію з його оточення, перерізання там логістики, і до кінця вересня, можливо, буде вирішено питання взагалі з цим населеним пунктом. А до речі, цей населений пункт саме на межі між першою та другою лінією оборони, саме в цій локації. Отже, після цього ми можемо говорити про розпочате просування в цій локації сил оборони України по другій лінії оборони супротивника з відповідними результатами.