Taurus для України. Навіщо у Німеччині заговорили про ці ракети

Крилаті ракети Taurus, деталі, технічні характеристики, коментар експерта
Ракета Taurus. Фото: MBDA Deutchland

Поки Україна очікує на літаки, які дозволять пришвидшити контрнаступ на позиції російських окупантів, західні партнери надають чи планують надавати ЗСУ іншу військову допомогу. Слідом за Великою Британією та Францією про передачу Україні далекобійних ракет заговорила і Німеччина. Що ж таке крилаті ракети Taurus, і чому в бундестазі раптом порушили цю тему?

Конкурент чи аналог Storm Shadow

Власне кажучи, німецька ракета Taurus, чи то пак TAURUS KEPD 350/150 (як часто буває, назва є абревіатурою — Target Adaptive Unitary & Dispenser Robotic Ubiquity System / Kinetic Energy Penetrating Destroyer), є німецькою лише наполовину. Баварську фірму Taurus Systems GmbH, яка і виробляє ці ракети, створили дві компанії з різних країн:

Читайте також:
  • німецька MBDA Deutschland;
  • шведська Saab Bofors Dynamics AB.

Розробки цієї крилатої ракети класу "повітря — земля" розпочалися ще в кінці минулого століття, а на озброєння рідної, німецької армії перші зразки Taurus надійшли 2005 року. Усього для потреб бундесверу їх було замовлено 600 одиниць. Але не тільки німецька армія використовує цю зброю.

Першою замовила ракети Taurus Іспанія — 43 одиниці були отримані до кінця серпня 2010-го року. Ще одна країна, яка має на озброєнні німецько-шведські далекобійні ракети — Південна Корея. Корейці замовляли "Тауруси" двома партіями — 177 в 2013 році, 90 в 2018-му. Таким чином, зараз ракети TAURUS KEPD 350/150 мають у складі своїх арсеналів три армії світу, дві з них — на території Євросоюзу.

За великим рахунком, ці ракети можна назвати аналогічними тим, які Україна уже отримала від Великої Британії (Storm Shadow) та Франції (SCALP). Вони призначені для виконання ідентичної задачі — знищення стаціонарних цілей, захищених потужними системами ППО, без заходу літаків у зони, контрольовані ворожими силами.

У "Таурусів", порівняно із франко-британськими конкурентами, є навіть невеличка перевага — дальність ураження цілі. Вона становить до 500 кілометрів. Втім, у експортних варіантах (як, скажімо, для Південної Кореї) цей показник занижують до 300-400 кілометрів.

Також схожою на системи Storm Shadow / SCALP є і система навігації Taurus. Фактично більшу частину відстані до цілі ракета може пролетіти без використання глобальної системи GPS. А точність влучання при цьому регулюється автономною інерційною навігаційною системою, яка збирає потрібні дані під час польоту.

Вартість однієї такої німецько-шведської ракети становить близько 1 млн євро.

Чому Німеччина заговорила про Taurus для України

На думку відомого військового експерта, колишнього заступника начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенанта у відставці Ігоря Романенка, до якого Новини.LIVE звернулися за коментарем, за заявою представника ХДС Родеріха Кізеветтера може ховатися банальна внутрішньо німецька політична боротьба.

Християнсько-демократичний союз, програвши попередні вибори до бундестагу, зараз перебуває у опозиції до нинішньої "світлофорної" коаліції. І з початку повномасштабної війни зі зрозумілих причин використовує значно агресивнішу риторику, ніж головна коаліційна партія Німеччини, соціал-демократи. Скажімо, міністр оборони ФРН Борис Пісторіус (представник саме СДПН) минулого місяця заявив, що питання передачі Україні ракет Taurus не розглядається німецькою владою. При цьому саме після появи Пісторіуса на чолі міноборони Німеччини кількість і якість військової допомоги Україні серйозно зросла.

Німеччина, яка у перші дні повномасштабної війни займала дуже помірковану позицію — на відміну від, скажімо, Великої Британії (британський уряд почав передавати Україні летальну зброю ще до 24 лютого 2022 року), — кинулася наздоганяти проукраїнський політичний тренд і досить швидко погодилася навіть на передачу танків Leopard. До речі, в історії з "Таурусами" можуть бути мотиви, схожі на "леопардові". Ігор Романенко припустив, що ця політична гра навколо ракет Taurus, імовірно, має на меті бажання вплинути на США — як це було із важкою бронетехнікою. Тоді німці фактично змусили Вашингтон погодитися на передачу Україні своїх танків Abrams — а за фактом німецькі Leopard'и приїхали навіть швидше. Тож, можливо, невизначеність із далекобійними ракетами пов'язана зі спробою підштовхнути Пентагон до передачі ЗСУ своїх далекобійних ракет, ATACMS.

Ракетами літаки не замінити

Втім, підкреслив Ігор Романенко, якими б корисними для України, особливо під час нинішньої фази російсько-української війни, не були далекобійні ракети — вони, по-перше, уже є (вищезгадані Storm Shadow і SCALP), а по-друге, вони не можуть повноцінно замінити бойову авіацію.

Саме авіації — літаків та ударних гелікоптерів — не вистачає Збройним силам України для того, аби контрнаступ розвивався швидше, успішніше, а російські окупаційні війська знищувалися більшими темпами. Кількість же артилерійських снарядів, яких для досягнення вогневого паритету із російськими військами треба дуже багато, також не можна назвати достатньою. Тому, припустив генерал-лейтенант ЗСУ у відставці, надання далекобійних ракет є певною компенсацією в умовах відсутності іншої необхідної зброї.

Крім того, як би цинічно це не звучало, західні армії можуть використовувати війну в Україні як випробувальний полігон для своєї техніки. Війна проти другої армії світу, якою б вона не була після невдалих, а часом відверто провальних 1,5 років — це ідеальні умови для перевірки свого сучасного озброєння. Тож за пропозицією Кізеветтера цілком може ховатися і така ідея — побачити, чого варті німецькі "Тауруси" не на навчаннях, у справжніх бойових умовах.

Втім, якою б не була логіка німецьких парламентарів — у будь-якому випадку чергові далекобійні ракети українській армії не завадять. Об'єктів у (поки що) глибокому тилу російських окупантів, які варто знищити для пришвидшення перемоги України, досі немало. А, значить, роботи для Storm Shadow і SCALP, ATACMS і Taurus, вистачить.