Українська зброя: чим ЗСУ посилили свою міць. БТРи

Український військово-промисловий комплекс успадкував від СРСР одну з найкращих конструкторсько-виробничих шкіл і базу. Це дозволило українським зброярам впродовж 30 років незалежності створювати високоякісні вогнепальні засоби та складну військову техніку, які користуються повагою та попитом на світових ринках.

Новини.LIVE вже писало про зразки особистої зброї, снайперські гвинтівки, автомати та кулемети, гранатомети і протитанкові ракетні комплекси, танки, виготовлені під торговим клеймом Made in Ukraine. Цього разу йтиметься про вітчизняні бронетранспортери більш відомі під абревіатурою БТР.

БТР-70ДІ

Бронетранспортер БТР-70ДІ — бойова колісна плаваюча машина, призначена для транспортування особового складу. Має чотиривісну восьмиколісну незалежну підвіску з усіма ведучими колесами, кругове бронювання та кулеметне озброєння. Бронетранспортер є українською модернізацією радянського БТР-70, який був прийнятий на озброєння у 1971 році.

Корпус БТР закритого типу, з гладким днищем, водонепроникний, герметизований, зроблений зі стальних броньованих листів 8-10 мм товщиною, здатний захистити екіпаж і десант від куль противника.

В передній частині машини — відділення управління, в якому розміщені органи управління машиною, прилади спостереження, робочі місця механіка-водія і командира.

В середній частині розташовується бойове відділення, в якому розміщена баштова установка, укладки з боєкомплектом, прилади спостереження та інше обладнання.

Крім того, в бойовому відділенні встановлені два здвоєних тримісних і два одномісних сидіння для розміщення десанту.

Озброєння БТР складається з кулемета КПВТ калібру 14,5 мм, який здатен прицільно вражати цілі на дистанції до 2 км, має боєкомплект із 500 набоїв, і кулемету ПКТ калібру 7,62 мм дальність стрільби якого складає до 1,5 км при боєкомплекті у 2000 набоїв.

На модернізовані машині встановлені комплекс активного захисту "Заслін", телевізійний, комбінований денний і нічний приціли з лазерним далекоміром і системою панорамного огляду "Панорама", автоматична система пожежогасіння. Також БТР оснащений кондиціонером, має два дизельних двигуни FPT "Iveco", механічну шестиступінчасту коробку передач. Водночас на БТРі посилено протимінний захист, 3А і 3В по класифікації НАТО.

Модернізація торкнулася і бойового відділення: у ньому встановлені 30-мм автоматичний гранатомет АГС-17, ПТРК "Бар'єр". Крім того, на машині може встановлюватися 30-мм автоматична гармата ЗТМ-2 і БПЛА, здатний проводити розвідку в радіусі до 20 км.

Випускався у двох модифікаціях. До повномасштабного російського вторгнення в Україну на озброєнні ЗСУ перебувало 1026 таких машин.

Тактико-технічні характеристики:

• Вага — 11,5 т
• Довжина — 7,35 м
• Висота — 2,23 м
• Екіпаж — 2 особи
• Десант — 8 особи
• Швидкість по суші — до 80 км/год
• Швидкість по воді — до 10 км/год

БТР-3

Бронетранспортер БТР-3 є українською колісною бронемашиною з колісною формулою 8×8. БТР озброєний бойовим модулем БМ-3М "Штурм" з автоматичною гарматою калібру 30-мм. Розробка бронетранспортера розпочалася у 2000 році на замовлення для морської піхоти ОАЕ — машина розроблялася під назвою БТР-3У "Guardian". А вже через п’ять років машина стала на озброєння ЗСУ.

Примітно, що всю розробку конструкторської документації: розробку шасі та інтеграцію всіх систем і озброєнь машини, — здійснювало Харківське конструкторське бюро машинобудування ім. Морозова. Цікаво, що перша машина була зроблена на базі БТР-94, модернізованої версії БТР-80.

У 2002 році розробку БТРу було завершено і до його збирання приступили фахівці Київського бронетанкового заводу. При цьому варто зазначити, що підприємствами вітчизняного ВПК було освоєно випуск 90 % компонентів і складових до БТР-3. Зокрема, за результатами дванадцяти місяців інтенсивної експлуатації в умовах бойових дій на Донбасі, до початку листопада 2015 року, в конструкцію БТР-3 були внесені майже 740 змін, якими були усунені виявлені недоліки, підвищені бойова ефективність і технологічність виробництва (зокрема, змінено розташування зварних швів).

Так, для виготовлення корпусів може бути використана українська, бельгійська, польська та фінська сталі. В ході модернізації було отримано модифікацію машини — БТР-3ДА, який має покращений бронезахист екіпажу (кількість шарів внутрішнього додаткового захисту зросла з 7 до 18) і поліпшений захист проти уламків.

БТР-3У оснащений одномісним уніфікованим бойовим модулем "Шквал", в якому встановлено ряд систем озброєння, включаючи 30-мм гармату, 7,62-мм спарений кулемет, 30-мм автоматичний гранатомет і протитанкове кероване озброєння. Гармата калібру 30 мм подвійного живлення має боєкомплект з 350 снарядів. Боєкомплект 7,62-мм спареного кулемета становить 2500 патронів. З лівого боку башти встановлений 30-мм гранатомет, який має боєзапас у 29 гранат, і додатково 87 гранат перевозиться в резерві.

Також у БТРа є шість 81-мм-вих пускових установок димових/аерозольних гранат, що приводяться в дію електроспуском, встановлені по три штуки з кожної сторони башти для стрільби вперед.

БТР випускається в 13 модифікаціях різного призначення, включаючи самохідний міномет, медичну машину, тягач, самохідний протитанковий комплекс. Експортується до 11 країн, зокрема і до США.

З початку виробництва виготовлено 300 машин.

Тактико-технічні характеристики:

• Вага — 16,5-18 т
• Довжина — 7,85 м
• Висота — 2,8 м
• Екіпаж — 3 особи
• Десант — 10 особи
• Швидкість по суші — до 100 км/год
• Швидкість по воді — від 1,5 до 10 км/год

БТР-4

Бронетранспортер БТР-4 "Буцефал" належить до класу повнопривідних восьмиколісних бронемашин з колісною формулою 8×8.

БТР розроблений на початку 2000-х років в Україні Харківським конструкторським бюро машинобудування, а виготовляється на Харківському бронетанковому заводі ім, Малишева та Житомирському бронетанковому заводі. БТР призначений для транспортування бійців та вогневої підтримки в бою. Машина може вести бойові дії в різних кліматичних умовах та умовах бою.

Вперше БТР-4 "Буцефал" публіка побачила в червні 2006 року на виставці в Києві. Випробування бронетранспортера завершилися в січні 2007 року, а до його серійного виробництва харків’яни приступили у 2008-му після отримання схвалення від Міністерства оборони України. У липні 2012 року машина офіційно стала до лав ЗСУ.

На відміну від радянського сімейства бронетранспортерів (БТР-60, 70, 80), БТР-4 є абсолютно новою суто українською розробкою. Компонування машини аналогічне західним проєктам, на зразок німецького бронетранспортера "Фокус" з відсіком для водія і командира в передній частині корпусу, моторно-трансмісійним відсіком у центрі і десантним відсіком у кормовій частині. При цьому доступ до десантного відсіку здійснюється через задні двері та люки в даху, а відсік управління машини оснащений дверима з боків корпусу.

Корпус машини має модульну конструкцію, він повністю герметичний, броньований, зроблений зі сталевих катаних листів. За західним стандартом БТР має другий рівень захисту.

Бронетранспортер здатний форсувати водні перешкоди. Стандартний БТР-4 озброєний 30-мм автоматичною гарматою, 7,62-мм спареним кулеметом, протитанковими ракетами 9П135М "Конкурс" або "Бар’єр" або 30-мм автоматичним гранатометом. Крім цього бронетранспортер може оснащуватися бойовими модулями "Грім", "Шквал", "Парус" або "БАУ-23×2".

БТР випускається у 7 модифікаціях, а також на його базі створено вісім бойових машин різного типу призначення: для розвідки, вогневої підтримки, санітарно-евакуаційної діяльності тощо. Машина експортується у п’ять країн світу.

Тактико-технічні характеристики:

• Вага — 17-26 т
• Довжина — 7,76 м
• Висота — 2,86-3,2 м
• Екіпаж — 2-3 особи
• Десант — 6-10 особи
• Швидкість — до 110 км/год