75 років НАТО — коли Україна стане членом Альянсу
Поділитися
4 квітня 1949 року на світ з’явився головний військовий союз Заходу —НАТО. Скільки країн входить зараз до складу Північноатлантичного альянсу, чи стане частиною НАТО Україна і наскільки імовірною є війна колективного Заходу з Російською Федерацією — читайте у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.
Історія появи і розширення НАТО
4 квітня 1949 року у Вашингтоні зібралися представники 11 країн Європи та Сполучених Штатів Америки. Наслідком цього зібрання стало підписання Північноатлантичного договору. Саме ця військово-політична угода і сформувала ту структуру, яка сьогодні відзначає своє 75-річчя.
Причин появи НАТО було рівно дві. По-перше, бажання унеможливити наступні військові конфлікти з Німеччиною, яка за першу половину ХХ століття розв’язала дві світові війни. По-друге, необхідність протидіяти цілком очевидним загрозам з боку Радянського Союзу, який саме наприкінці 40-х почав процес оформлення своєї окупації країн Східної Європи.
Німеччина сама стала членом Альянсу уже 1955 року. І досі є одним із ключових європейських представників НАТО. А СРСР розпався 1991 року, після чого кілька колишніх республік почали рух у напрямку вступу до Північноатлантичного альянсу. Ці країни — Естонія, Латвія і Литва — приєдналися до НАТО разом із чотирма іншими представниками східного блоку ще в березні 2004 року.
Зараз до складу Північноатлантичного альянсу входять 32 країни. Останніми, уже під час повномасштабної російсько-української війни, приєдналися до військового союзу Заходу дві північні країни — Швеція і Фінляндія. Причому до такого рішення їх підштовхнула саме Росія — своєю агресією проти України і, в перспективі, проти цих нейтральних держав.
Як Україна не отримала ПДЧ
Яка країна стане 33-м членом НАТО? Формально єдиним претендентом, який станом на зараз має План дій щодо членства, є Боснія і Герцеговіна. Україна ж ПДЧ досі не отримала — що, втім, не завадило нинішній українській владі подати 30 вересня 2022 року заявку на вступ до Альянсу за прискореною (зі зрозумілої причини— війни, розв’язаної Росією) процедурою.
До речі, свій ПДЧ наша держава могла і отримати. Це мало відбутися у квітні 2008 року в Бухаресті. Але тоді Україна й інша пострадянська країна, Грузія, отримали відкоша — через позицію тодішньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель. На яку свою чергою впливав президент Росії Володимир Путін.
Втім, підкреслює військовий експерт Дмитро Снєгирьов, який прокоментував для Новини.LIVE проблеми України на шляху до НАТО, навіть План щодо членства не зміг би уберегти нас від російської агресії та повномасштабної війни.
Які документи потрібні Україні
Справа в тому, що ПДЧ — це документ, який накладає певні зобов’язання винятково на претендента. А країни-члени Альянсу жодних обов’язків щодо неофітів зазвичай не мають. Ті гарантії безпеки, які надали Фінляндії та Швеції 2022 року Сполучені Штати (фактично це була та сама стаття 5 Північноатлантичного договору, коли усі країни Альянсу мають реагувати на агресію проти будь-якого члена НАТО, як на агресію проти самих себе) — це унікальний випадок, пов’язаний із реальними загрозами з боку Росії.
А документ, який ні до чого наших партнерів не зобов’язує, Україна уже підписувала — це Будапештський меморандум. Тому тільки повноцінне членство у Північноатлантичному альянсі могло б уберегти нашу країну від російського вторгнення. Або неповноцінне, "часткове".
Йдеться про варіант зі вступом України в НАТО за тієї умови, що стаття 5 — фактично вимога до Альянсу воювати проти Росії — є чинною лише для тих регіонів, які упевнено контролюються ЗСУ та українським урядом. А за окуповані на цей момент території українська армія мусила б воювати самостійно.
Чи буде війна Росії з НАТО
Такий шлях, упевнений Снєгирьов, всерйоз обговорювався в НАТО. Власне, про це говорять і заяви на цю тему, причому не тільки у ЗМІ, а і з боку деяких членів Альянсу. Втім, цей крок фактично означатиме відмову української влади від захоплених росіянами територій — а на таке політичне самогубство навряд чи хтось відважиться.
Хоча саме по собі членство України в НАТО у повоєнному майбутньому навряд чи кимось всерйоз буде оспорюватися. Бо це чи не єдиний спосіб уберегти себе від наступних воєн з Росією. Власне, не стільки стаття 5 як така — скільки "ядерна парасолька" трьох членів Альянсу (Британії, США та Франції). А на відкритий конфлікт з ядерними державами Росія, можливо, і не наважиться.
Та, припустив експерт, Кремль так чи інакше готується до нападу на країни НАТО. Найпроблемнішим регіоном в цьому плані є країни Балтії та Польща, зокрема, Сувалкський коридор — який, з одного боку, з’єднує Польщу з Литвою, а з іншого, розділяє підконтрольну Путіну Білорусь та російський напівексклав, Калінінградську область.
Хоча, зазначив Дмитро Снєгирьов, у Альянсі чудово розуміють ці загрози — саме тому проводять останніми роками масштабні військові змагання саме у цих проблемних регіонах. Тож Володимиру Путіну чітко дають зрозуміти, що не варто навіть пробувати нападати на НАТО. А також – що варто закінчувати агресію проти України, бо все одно наша держава уже фактично є частиною колективного Заходу, а формалізує свої відносини уже після війни.
Читайте Новини.LIVE!
