Фактор ATACMS у війні проти Росії. Навіщо Україні американські ракети
Поділитися
Американські далекобійні ракети ATACMS разом із іншими зразками такого озброєння знищать російську військову логістику на окупованих територіях України і зроблять війну для росіян безперспективною. Але разом з тим Україна має продовжувати розроблення власних ракет великої дальності.
Що таке ATACMS, і навіщо вони Україні
Твердопаливна тактична балістична ракета ATACMS, розроблена американською компанією Lockheed Martin — це по суті ціле ракетне сімейство, яке з'явилося на світ ще 1988 року і дотепер успішно виготовляється для потреб збройних сил Сполучених Штатів Америки і не тільки. Операторами цих ракет, крім США, є ще низка країн світу — як у Євросоюзі (Греція, Польща, Румунія), так і в інших регіонах (Бахрейн, Корея, ОАЕ, Туреччина).
Запускаються ракети ATACMS за допомогою уже добре відомих українським Збройним силам пускових установок — HIMARS чи MLRS. Тож тут жодних сюрпризів для Сил оборони України немає. Та головною чеснотою цих ракет є дальність ураження — у варіантів MGM-140B ATACMS Block 1A, MGM-168A ATACMS Block 1A та MGM-164 ATACMS 2000 ця відстань може сягати 300 кілометрів.
Цей фактор є ключовим у зацікавленні Україною таким типом зброї. Бо результатом використання ракет класу ATACMS стане вогневий контроль над усією окупованою територією України. Що своєю чергою означатиме стратегічну поразку російських окупаційних військ, які втратять на окупованих територіях України усі безпечні логістичні шляхи.
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов, до якого Новини.LIVE звернулися за поясненням, наголосив, що саме перекриттям логістичних шляхів, а не відсутністю боєприпасів пояснювався "снарядний голод" російського окупаційного контингенту на сході України, зокрема, на Бахмутському напрямку. У випадку ж використання таких далекобійних ракет, як ATACMS, росіяни будуть змушені виносити свої бази та склади із боєприпасами за межі України, на свою міжнародно визнану територію. А це принципово змінить картину воєнних дій у російсько-українській війні.
"Сапсан" кращий за ATACMS. Чим саме
Між іншим, наголосив Снєгирьов, Україна кілька років тому розробляла власний ракетний комплекс, який дозволяв би вражати цілі на відстані до 500 кілометрів. Оперативно-тактичний ракетний комплекс "Сапсан" (імпортний варіант назви "Грім-2") уперше був презентований 2016 року, але до сьогодні, на жаль, Україна не має жодного діючого "Сапсану". За останніми даними, оприлюдненими у середині червня головою "Західноукраїнського об’єднання підприємств оборонно-промислового комплексу" Ігорем Кролом, ОТРК "Сапсан" готовий на 65-70%, і для того, аби завершити роботи над цим ракетним комплексом, потрібно ще 500 млн доларів.
Звісно, в наших умовах, певно, швидше буде отримати від Сполучених Штатів ATACMS. Але є кілька важливих нюансів. По-перше, Білий дім досі не дав згоди на передачу цих ракет Україні. Дмитро Снєгирьов вважає, що однією із неназваних причин цієї затримки є інцидент із "Русским добровольческим корпусом", який під час свого рейду на територію Російської Федерації використав західну техніку, передану Збройним силам України, що спричинило відповідну реакцію відразу трьох країн — США, Німеччини та Бельгії.
"Русский добровольческий корпус", підкреслив Снєгирьов, формально є третьою стороною конфлікту, тож Україна не мала права передавати цьому військовому угрупованню зразки західної зброї. Такий крок з боку української сторони може дещо загальмувати співпрацю із США у цьому напряму.
Разом з тим наявність власного ОТРК "Сапсан" знімало б питання дозволів, зокрема, щодо ракетних ударів по території Росії. Західні партнери неодноразово наголошували на тому, що надана ними зброя має використовуватися лише для звільнення території України, але не для атак на міжнародно визнану територію Російської Федерації. У випадку із "Сапсаном" — на відміну від ATACMS — Збройні сили України не мали б жодних обмежень.
Україна може вплинути на рішення США
Але, як вже було сказано, готових до використання "Сапсанів" у нас немає, тож доводиться використовувати ту зброю, яку дають Збройним силам України західні партнери. А вони уже надали ЗСУ два типи далекобійних ракет — британські Storm Shadow та французькі SCALP, які певною мірою є ідентичними і дозволяють завдавати ударів на ті самі кількасот кілометрів.
На думку Дмитра Снєгирьова, на рішення надати Україні далекобійні ракети ATACMS може вплинути і ефективність використання європейських аналогів. Снєгирьов наголосив, що процес надання Україні тієї чи іншої зброї протягом повномасштабної війни є чітко пов'язаним із демонстрацією успіхів із попередніми зразками озброєння. Так, після того як воїни Збройних сил України продемонстрували вищий за стандарти НАТО відсоток уражених із ПЗРК Javelin танків, Захід почав постачати до України системи протиповітряної оборони малої і середньої дальності. А згодом, на фоні успіхів із цією технікою, справа дійшла і до ракетних комплексів Patriot.
Тож певним чином умови і терміни передачі ЗСУ ракет ATACMS залежать і від української сторони. Втім, на позицію західних партнерів також необхідно зважати. А на неї можуть впливати такі неочевидні фактори, як, наприклад, президентські вибори у США, які пройдуть восени 2024 року.
Ключовий фактор
Далекобійні ракети, такі як ATACMS, Storm Shadow чи SCALP, є одним із ключових факторів звільнення території. Використовуючи цю зброю, Сили оборони України зможуть взяти під вогневий контроль усю окуповану територію України. А це у свою чергу означатиме мінімізацію чи повну неможливість підвезенння боєприпасів до лінії фронту, так званий "снарядний голод" — але уже не на окремих ділянках фронту, а на усьому театрі воєнних дій.
Таким чином, далекобійні ракети разом із літаками F-16 у разі успішного використання Збройними силами України мають змінити хід російсько-української війни, забезпечивши вихід ЗСУ на державні кордони України. Бо численні удари по нинішніх тилових базах окупаційного контингенту зроблять безперспективним розташування цих баз на окупованій українській території, як і перебування російських військ в цілому.
Читайте Новини.LIVE!
