Лендліз для України — як він виник і чому не запрацював
Поділитися
Сполучені Штати Америки — один із найважливіших західних партнерів України. Американська допомога ЗСУ почала надходити ще до початку повномасштабної війни, а невдовзі після російського вторгнення у Конгресі проголосували за лендліз для України. Що це за механізм, навіщо його витягнули із часів Другої світової війни і чому він так і не запрацював – читайте у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.
Відлуння Другої світової
Ті, хто намагаються переконати українців, що Захід не допомагає нашій державі, кинув її напризволяще у війні з російським агресором — чи випадково, чи зумисно забувають, що головні західні партнери України почали процес постачання зброї ще до початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, тільки Сполучені Штати Америки відправили у січні-лютому 2022-го понад 10 військово-транспортних літаків із різноманітним озброєнням.
Після того, як Росія розв’язала проти України повномасштабну війну – процес військово-технічної підтримки нашої держави з боку Заходу прискорився. Після першого тижня, коли Україна — попри увесь західний скептицизм – вистояла, у Вашингтоні почали ухвалювати рішення про повноцінні пакети військової допомоги. А згодом на порядку денному з’явився підзабутий термін "лендліз".
Це слово увійшло в українську мову в часи Другої світової війни, коли західні партнери – перш за все, звісно ж, Сполучені Штати Америки – почали поставляти Радянському Союзу (у складі якої тоді перебувала практично уся етнічна українська територія) велику кількість зброї, боєприпасів та техніки. І от у ХХІ столітті США знову змушені були вдатися до цієї ж процедури.
Лендліз — це коли треба платити, але не за все
Що ж таке лендліз? Сам термін як такий виник складанням двох слів — lend (позичати) та lease (орендувати). Суть цього механізму, застосованого в часи Другої світової війни був у тому, що уся військова допомога передавалася партнерам на простих умовах — використовуєте усе, що ми вам надаємо, а оплачуєте тільки те, що залишиться у вас в руках по завершенню війни, при цьому ви захочете його залишити собі назовсім.
Іншою стороною лендлізу є механізм надання допомоги. Зазвичай цей процес контролює Конгрес, тобто кожного разу необхідно збирати відповідну кількість голосів для передачі нового пакету допомоги. Власне, Україна через це проходить протягом усього часу повномасштабної війни.
А закон про лендліз дозволяє робити це в обхід різних бюрократичних процедур, зокрема, і голосування у федеральному парламенті. Тобто процес передачі зброї та боєприпасів таким чином прискорюється.
День перемоги Байдена
Уперше про механізм лендлізу для України заговорили ще до російського вторгнення. У січні 2022 року три сенатори та одна сенаторка, порівну від Республіканської (Джон Корнін та Роджер Вікер) та Демократичної (Бенджамін Кардін та Джин Шахін) партій, створили відповідний законопроєкт. Офіційна назва його Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022, тобто Закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року.
6 квітня цей акт одностайно проголосували у Сенаті. А 28 квітня 417 членів Палати представників (проти проголосували тільки 10 конгресменів) остаточно затвердили механізм лендлізу для України. Далі документ потрапив до рук президента США Джо Байдена, який зробив з цього красивий пропагандистський жест.
Байден підписав закон про лендліз для України 9 травня — у той день, коли на пострадянському просторі відзначався День перемоги над Великонімецьким рейхом. Натяк був більш ніж прозорий — допомогли партнерам у боротьбі з німецькими агресорами, допоможемо і у боротьбі з російськими.
Чому лендліз так і не був використаний
Та чому ж все-таки лендліз так ніколи і не запрацював? Тут варто відзначити два основні пункти. По-перше, цей закон мав чітко визначений термін – один рік. Точніше, один фінансовий (фіскальний) рік, який у Сполучених Штатах традиційно починається у жовтні. Тож фактично цей закон мав функціонувати з жовтня 2022-го по вересень 2023-го року. Далі він просто втратив чинність.
У серпні 2023-го послиня України у США Оксана Маркарова говорила про те, що наша держава буде наполягати на продовженні дії лендлізу ще принаймні на один рік. Втім, це рішення так і не було ухвалене — перш за все, тому, що в у нижній палаті Конгресу почалася спікеріада, яка переросла у затягування процесу ухвалення великого пакету допомоги Україні — тож голосування за продовження лендлізу цілком очевидно було б провалене чи навіть не винесене на голосування у Палаті представників, де більшість і тоді була, і досі є республіканською.
Другий же пункт прямо пов’язаний із 60-мільярдним пакетом допомоги. Власне, з усією американською допомогою Україні. Справа в тому, що лендліз, попри усі його переваги — все ж передбачав певні фінансові витрати для нашої держави. Тоді як традиційним шляхом, через голосування у Конгресі та інші бюрократичні процедури, Сили оборони України отримували усю техніку, усю зброю, усі боєприпаси — безкоштовно.
Запасний варіант, який не довелося застосовувати
І отримували – до осені 2023-го, саме коли й завершився термін дії Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022 — досить оперативно. Тобто у задіянні механізму лендлізу просто не було потреби. Україна отримувала усе безкоштовно і максимально швидко. А потім, коли почалася передвиборча політична боротьба між Байденом і Трампом, продовження дії лендлізного закону уже було нереальним.
Резюмуючи, скажемо коротко. Лендліз був запасним варіантом, запровадженим демократами та тією частиною республіканців, яка не залежить від забаганок Дональда Трампа – на той випадок, аби Палата представників почала б блокувати допомогу Україні. Та цього не сталося. Не в останню чергу — через ті звірства, які світ побачив у звільнених Бучі, Ірпіні та інших містах і селах Київської області.
Лендліз мав би стати спасінням для нашої держави у випадку відверто антиукраїнських дій радикальної частини Республіканської партії. Та до цього дійшло тоді, коли закон про цю схему допомоги Україні втратив чинність. Саме через це його так і не використали. Спочатку в ньому не було потреби, а далі його уже було неможливо продовжити.
Читайте Новини.LIVE!
