"Рамштайн" №14. Що обговорили і про що "забули" під час онлайн-зустрічі

Деталі зустрічі Рамштайн, нові ініціативи партнерів, що отримають ЗСУ
Ллойд Остін (ліворуч) та Марк Міллі на брифінгу після онлайн-зустрічі в форматі "Рамштайн". Фото: офіційний сайт Пентагону

Чергова зустріч міністрів оборони західної коаліції, яка відбулася у дистанційному режимі, за великим рахунком, не стала якоюсь особливою подією. Цьому є низка пояснень — і контрнаступ ЗСУ, який зараз у розпалі, і відсутність проривних рішень. Україна уже звикла до того, що "Рамштайн"-коаліція — це щось стабільне, передбачуване і практично вічне. Але деякі важливі моменти на 14-му засіданні імені Ллойда Остіна й Олексія Резнікова все-таки мали місце. Про них і поговоримо.

Що розповів Резніков

І почнемо з підсумків зустрічі від українського міністра. Пан Резніков традиційно коментує подібні заходи коротко і по суті. Так, цього разу він зосередився на двох ключових аспектах співпраці — пріоритеті та фокусі. Тут нічого сенсаційного ми не почули, цілком очевидними і першочерговими є потреби Сил оборони України у тій зброї, у тій техніці, яка необхідна для успішного контрнаступу. Який, до речі, генерал Міллі, очільник Об'єднаного комітету начальників штабів США, назвав на брифінгу після зустрічі "далеким від провалу". Тут важливо, що слово "провал" Міллі вжив не сам від себе, а відповідаючи на питання кореспондента Reuters Ідріса Алі — мовляв, чи не виглядає це уповільнення темпів українського контрнаступу провальним. Нічого подібного, парирував Міллі, подібні моменти враховувалися під час військових ігор, які передували контрнаступу. А що ви хотіли, додав генерал, це війна, не на папері, а в реальному житті — і на війні бувають моменти, коли треба уповільнитися, аби вберегти живу силу, аби вижити і здолати ворожу оборону в прямому сенсі малою кров'ю.

Читайте також:

Повертаючись до коментаря Резнікова, відзначимо, крім "фокуса" — ППО, боєприпаси та бронетехніку (тут все очевидно), — ще кілька нових ініціатив. Так, очільник українського Міноборони відзначив своїх колег з Естонії та Люксембургу за конкретні кроки у розвитку ІТ-коаліції. Війна триває на усіх напрямках, і в кіберпросторі також, тому треба протидіяти агресору і там. Будемо сподіватися на успіхи у цій царині.

Крім того, міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас виступив з ініціативою створення коаліції з розмінування. Якщо йдеться про ті мінні поля, які зараз долають українські війська на південному фронті, то ця ініціатива дещо запізнилася, але в цілому ідея потрібна і важлива. Україні ще довго доведеться позбавлятися наслідків як повномасштабного вторгнення 2022-го, так і окупації 2014-го. Втім, це питання не настільки актуальне, як успіх Збройних сил України у нинішньому контрнаступі.

Міллі, міни і літаки

І тут ми перейдемо до коментарів американської сторони. Міністр оборони США Ллойд Остін і генерал Марк Міллі дали після онлайн-"Рамштайну" традиційний брифінг для преси, де напоролися на не дуже зручне питання від кореспондентки The Washington Post Міссі Раян. Питання її звучало наступним чином — ми всі знаємо, що українська сторона вдячна США за отриману допомогу, але разом з тим, генерал Залужний та інші українські військові неодноразово наголошували, що великий контрнаступ без потужної авіаційної підтримки це не дуже розумно. Тож розкажіть нам, панове Остін та Міллі, як Україні досягти успіху у контрнаступі без західної авіації.

Питання, звісно ж, стосувалося літаків F-16, які Україна досі не отримала. І до завершення нинішнього контрнаступу навряд чи встигне отримати. Ллойд Остін відповів на це питання загальними фразами, а от відповідь Марка Міллі гідна того, аби розібрати її детальніше.

Для початку він провів короткий лікнеп для Міссі Раян та усіх присутніх, пояснивши, що контроль повітряного простору — задля якого, мовляв, і потрібні ЗСУ літаки — можна здійснювати не тільки авіацією, а і наземними засобами, системами протиповітряної оборони, які українська армія уже отримала і в немалій кількості. А взагалі-то, продовжив генерал, українська армія зараз зосереджена на контрнаступі на землі, на артилерійській боротьбі та протимінних заходах — оце, мовляв, є важливішим. А пілотів на F-16 все одно треба готувати, на це піде певний час. Та й взагалі, резюмував Марк Міллі, "коли я розмовляю із Залужним, він просить нас саме про це"…

Чому "Рамштайн" №14 обійшовся без літаків

Питання наземної операції, безперечно, є важливим у цій фазі російсько-української війни. Але, як зазначив у коментарі для Новини.LIVE відомий військовий експерт, полковник ЗСУ Петро Черник, літаки навіть у нинішній ситуації дуже знадобилися б Силам оборони України. Хоча б для знищення російської артилерії, яка не дозволяє повноцінно працювати машинам для розмінування. Тому говорити про те, що літаки зараз "не на часі" — не є коректним.

Чому ж тоді генерал Міллі сказав так, як сказав? У полковника Черника є своя версія щодо цього. На його думку, сказане очільником Об'єднаного комітету начальників штабів США треба сприймати крізь призму літакового питання. Точніше, відсутності остаточного рішення щодо передачі F-16 Повітряним силам ЗС України.

Саме в цьому, припускає Петро Черник, і заховане коріння такої позиції Марка Міллі. Простіше кажучи, це такий дипломатичний хід для виправдання відсутності рішення про передачу літаків. А рівно в той момент, коли це рішення буде ухвалене у Білому домі, риторика представників Пентагону тут же зміниться. Коли це рішення буде ухвалене? Цього не знає ніхто. І на онлайн-"Рамштайні" його, очевидно, не обговорювали — інакше коментарі обох сторін, як української, так і американської, звучали б дещо інакше. У заявах Резнікова як до, так і після зустрічі ця тема не порушувалася взагалі. Як міністр оборони України прокоментував 14-ий "Рамштайн", ми уже розібрали, а до зустрічі він, повідомляючи про персональну розмову із Остіном, із конкретики згадав лише касетні боєприпаси, які Україна уже отримала.

F-16 будуть. Але не зараз

Імовірно, відсутність теми літаків у риториці українського Міноборони пов'язана із тим невеличким скандалом, який мав місце під час саміту НАТО у Вільнюсі. Тоді Президент Володимир Зеленський вирішив натиснути на партнерів своєю різкою критикою щодо слабкості та відсутності мужності (йшлося не про літаки, а про інше — запрошення України до НАТО, але суть не в темі, а у форматі претензій). І цей крок, як показали подальші події, не виявився успішним. Очевидно, Резніков розсудливо вирішив не загострювати ситуацію зайвий раз, розуміючи, що на рішення Джо Байдена про передачу літаків це навряд чи вплине.

Що ж, як показує історія нинішньої війни, усі важливі кроки Заходу з допомоги Україні — тут хоч про ракетні системи згадаємо, хоч про танки — ухвалюються в той момент, коли наші партнери внутрішньо дозрівають до таких рішень. Не завжди ці кроки є вчасними для ЗСУ, але головне інше — рано чи пізно Україна таки отримує потрібну їй зброю. І літаки — також отримає, упевнений полковник Черник.

А "Рамштайн" №14, як влучно охарактеризував його військовий експерт у коментарі для Новини.LIVE, не став чимось особливим, якимось проривом у співпраці України із західними партнерами. Так, "звіркою годинників", коригуванням планів щодо постачання актуальної наземної зброї. Контрнаступ Сил оборони України триває, витрати боєприпасів та техніки ростуть, поповнення втраченого і витраченого — це теж стратегічно важливо. А про літаки коаліція предметно поговорить на одному із наступних "Рамштайнів". Імовірно, ближче до дати завершення навчання першої партії українських льотчиків.