Удари по Києву і Харкову — чому Росія почала використовувати нову зброю

Удари Цирконом по Києву і авіабомбою по Харкову, причини, наслідки, як має реагувати Україна
Наслідки удару по Києву 25 березня. Фото: "Суспільне"

Російські окупаційні війська продовжують обстрілювати територію України за межами театру воєнних дій. Наприкінці березня повітряних атак зазнали Київ і Харків, особливістю цих атак стало використання нових для подібних обстрілів видів зброї — гіперзвукових ракет "Циркон" та авіаційних бомб. Чому Росія вдалася до цих змін і як реагувати Україні — читайте у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Атаки на найбільші міста України

Російська армія не припиняє спроб завдати максимальних збитків Україні, продовжуючи атакувати українські міста. Наприкінці березня окупанти обстріляли два найбільші міста нашої держави — Київ і Харків. Головною спільною особливістю цих атак, попри те, що вони були зовсім різними за виконанням, є зброя, яку застосовували загарбники.

Читайте також:

25 березня окупанти обстріляли Київ, запустивши по українській столиці балістичні ракети з території окупованого Криму. Ракети були збиті системою протиповітряної оборони Patriot, яка з 2023 року охороняє небо над Києвом. Згідно із наявною інформацією, цими ракетами були гіперзвукові ракети "Циркон".

27 березня удар було завдано по Харкову. Тут не обійшлося без загиблих, оскільки удар прийшовся на житловий масив, посеред двох багатоповерхівок. Загинув 70-річний чоловік, який проїздив на велосипеді повз те місце, куди прилетів російський боєприпаси. Увагу привернув сам цей боєприпаси — росіяни уперше використали для ударів по другому за кількістю населення місту України плануючу авіаційну бомбу УМПБ Д-30.

Чому ж окупанти так синхронно змінили засоби ураження, що криється за цим рішенням — і що робити Україні?

"Циркони": практична причина

Для початку відзначимо, що "Циркон" — це дуже дорога зброя. Новини.LIVE уже писали про те, що, за даними західних фахівців (Росія приховує точні дані), одна така гіперзвукова ракета коштує близько 210 мільйонів доларів. Вартість найпопулярнішої у росіян крилатої ракети Х-101 — на порядок менша. Тобто це невигідно перш за все з економічної точки зору.

Та, як зазначив військовий експерт Дмитро Снєгирьов, до якого Новини.LIVE звернулися за коментарем, не усе в цій війні вимірюється фінансовою складовою. По-перше, ракета "Циркон" — це новітня зброя, ще до кінця не апробована. Тож цілком може бути так, що для окупантів ці удари стали лише частиною технологічного процесу — випробування ракети у бойових умовах.

Ні для кого не секрет, що нинішня російсько-українська війна використовується як полігон для перевірки власних військових розробок різними країнами. Скажімо, Україна сама пропонувала західним партнерам надавати їй у користування новітні зразки, які ще не надійшли на озброєння у відповідних країнах. Щодо Росії подібною практикою відзначається Іран, який надав свої дрони "Шахед", зокрема, і для того, аби перевірити їх у ділі на справжньому театрі воєнних дій.

"Циркони": ідеологічна причина

Тож, можливо, окупанти використали "Циркони" саме для того, аби перевірити, як вони працюють проти справжніх західних систем протиповітряної оборони. Працюють вони, до речі, так собі, принаймні "Петріоти" їх збили. Тож з цієї точки зору випробування, якщо це були вони, пройшли не дуже вдало.

Втім, у цій історії можуть бути ще й політичні моменти. За кілька днів до удару "Цирконами" у передмісті російської столиці стався жахливий теракт у торговельно-розважальному комплексі "Крокус Сіті Холл" — у якому Кремль тут же спробував звинуватити Україну.

США випередили ці спроби, нагадавши, що попереджали Путіна про можливий теракт за кілька тижнів до цього — і наголосивши, що це справа рук ісламських терористів. Вони ж, "Ісламська держава", теж підтвердили, взявши на себе відповідальність за масове убивство під Москвою. Але для внутрішнього вжитку путінський режим продовжує розкручувати тему причетності України.

Саме під це міг бути здійснений удар "Цирконами", який таки завдав серйозних руйнувань інфраструктурі української столиці. І цей удар російська влада "продасть" своїм підданим як помсту за терористичний акт, в цьому можна не сумніватися.

Харків і відповідь України

Історія з Харковом має дещо інші смисли. По-перше, використання авіабомби — це також певною мірою випробування, наскільки подібна зброя може бути ефективною для атак на найбільше українське місто на сході.

По-друге, Володимир Путін днями заїкнувся про "санітарну зону", яку Росія планує створити на українському прикордонні для захисту своїх міст — Бєлгорода, Курська тощо. Дмитро Снєгирьров припустив, що атака авіабомбою може бути частиною плану зі створення такої зони, бо сухопутна операція російської армії на Харківщині поки що з тих чи інших причин неможлива.

Що ж робити у цій ситуації Україні? Снєгирьов упевнений — продовжувати бити у відповідь. І не ігнорувати на вкиди у західних ЗМІ, на тему "заборони з боку США обстрілювати нафтопереробні заводи". До речі, підкреслив експерт, уже після цих атак українські дрони продовжили атакувати російські НПЗ, що є дуже правильним.

Україна має демонструвати свою суб’єктність, свою самостійність в ухваленні рішень. А ці рішення мають обертатися серйозними збитками для окупантів. І це буде найкращою відповіддю на російські "Циркони" та авіабомби.

російські війська окупанти Дмитро Снєгирьов ракети війна в Україні авіабомба