Українська зброя: чим ЗСУ посилили свою міць. Безпілотники

Український військово-промисловий комплекс успадкував від СРСР одну з найкращих конструкторсько-виробничих шкіл і базу. Це дозволило українським зброярам впродовж 30 років незалежності створювати високоякісні вогнепальні засоби та складну військову техніку, які користуються повагою та попитом на світових ринках.

Новини.LIVE вже писало про зразки особистої зброї, снайперські гвинтівки, автомати та кулемети, гранатомети і протитанкові ракетні комплекси, танки, БТР, БМП, міномети, САУ, РСЗВ, ТРК, броньовані автомобілі, РЛС, контрбатарейні радари, електронні комплекси спостереження, інженерну техніку, легкові автомобілі, вантажівки, вертольоти, транспортні та тренувальні літаки, виготовлені під торговим клеймом Made in Ukraine.

Цього разу йтиметься про безпілотники.

Фурія

Український безпілотний авіаційний комплекс розвідки та корегування вогню артилерії А1-СМ "Фурія", розроблений у 2014 році київським підприємством "Атлон Авіа".

Влітку 2014 року пройшли перші випробування можливостей використання цього БпЛА, який мав назву "Сівер", на базі Чернігівського науково-випробувального центру ЗСУ. За результатами цих випробувань українське оборонне відомство ухвалило рішення щодо можливості його застосування для виконання низки завдань. Того ж року восени відбулись перші постачання безпілотника на службу до Нацгвардії України.

Примітно, що назву "Фурія" вигадали літальному апарату бійці, які використовують його майже з самого початку війни на Донбасі. 

Офіційно "Фурію" представили громадськості наприкінці січня 2015 року. Того ж року БпЛА стали до лав ЗСУ.

За оцінками розробників, вартість осучасненої "Фурії" коливається в межах 150 тисяч доларів. А за роки війни виробники доправили у війська понад 400 комплексів у двох модифікаціях.

Відповідно до задуму БпЛА має три денні та два нічні модулі корисного навантаження, наземну станцію керування і обробки інформації, антени з додатковою апаратурою.

Безпосередньо конструкція літального апарату полягає у "літальному крилі", яке виготовлено зі склопластика і карбону.

Завдяки одному монітору оператор БпЛА може стежити за геоінформаційною системою з прив'язкою координат і GPS-позицій літака. Другий екран призначений для спостереження за ситуацією в режимі реального часу.

Безпілотник оснащено електромотором, який живлять дві батареї по 16 тисяч мА/год кожна. Завдяки своїй оснастці БпЛА, в залежності від погоди, може перебувати в повітрі до трьох годин і долати близько 200 км від миті вильоту до повернення або використовуватися в радіусі 50 км від точки управління.

Навчений розрахунок БпЛА може розгортати його з транспортного в робоче положення за 15 хвилин. Сам же безпілотник здатний літати в режимі радіомовчання, а його цифрові канали керування та передавання даних стійкі до впливу ворожих засобів РЕБ.

"Фурія" здатна визначати положення об’єктів і цілей з точністю до 20 м і може їх супроводжувати в автоматичному режимі. Так само і — корегувати вогонь артилерії . При чому — для декількох вогневих позицій.

Водночас БпЛА здатний нести різне спеціальне корисне навантаження для ведення розвідки, включаючи радіологічну, хімічну і бактеріологічну.

Після широкомасштабного російського вторгнення компанія-виробник змінила місце дислокації виробничих потужностей і продовжує виробляти та ремонтувати "Фурій". Останній цикл скорочено до декількох днів.

Тактико-технічні характеристики:

• Розмах крила — 2 м
• Вага — 6 кг
• Тривалість польоту — 3 години
• Бойовий радіус дії — до 50 км
• Максимальна швидкість — до 130 км/год

Лелека-100

Український безпілотний розвідувальний комплекс "Лелека-100" прийнятий на озброєння Збройних Сил України в травні 2021 року, хоча до цього тривалий час застосовувався українськими військовими підрозділами під час бойових дій на Донбасі.

БпЛА створений для аеророзвідки, патрулювання, картографування місцевості із можливістю передачі оперативної інформації та отримання точних географічних координат у режимі реального часу.

Варто зазначити, що трансляція з БпЛА відбувається в кодованим сигналом, що виключає можливість його перехоплення ворогом. Ба більше, для виключення вірогідності бути запеленгованим противником передавач відеоканалу оснащений системою дистанційного включення та відключення.

Загалом безпілотний комплекс пристосований для роботи в умовах складної радіо ефірної обстановки, у режимі навмисної постановки радіо завад або блокування систем супутникової навігації.

Керування безпілотником відбувається по шифрованому цифровому радіоканалу, який дозволяє отримувати дані телеметрії протягом усього польоту. А оператор може відстежувати по супутникових мапах місце знаходження апарата, коригувати його маршрут і надавати команду на екстрене повернення у точку зльоту або у разі необхідності запрограмувати інше місце приземлення.

Цікаво, що навіть у разі придушення радіоканалу обміну даними, безпілотник здатний продовжити автономний політ, самостійно повернутися та приземлитися у заздалегідь запрограмованій точці.

У 2018 році на міжнародній збройовій виставці у Києві "Лелека" був представлений на базі бронеавтомобіля "Барс-8". Також на це шасі було встановлено комплекс виявлення цілей за звуком пострілу.

Завдяки електромотору "Лелека" здатна перебувати у повітрі від півтори до чотирьох годин, а гарантована довжина маршруту становить 100 км при максимальній висоті 1500 м.

Тактико-технічна характеристика:

• Довжина — 1135 см
• Розмах крила — 1980 см
• Вага — до 5,5 кг
• Швидкість — до 120 км

Фото: 93-тя ОМБр Холодний Яр / Facebook