Незалежні назавжди: українська зброя, яка зупинила Росію

Самохідна артилерійська установка "Богдана". Фото: АрміяInform

Українська армія за час повномасштабної війни отримала від західних партнерів велику кількість різноманітної зброї. Але у боях проти російських окупантів Збройні сили використовують і вітчизняні розробки, про які — у сьогоднішньому матеріалі.

"Стугна" і "Корсар"

Протитанковий ракетний комплекс "Стугна" був розроблений конструкторським бюро "Луч". Розробки почалися ще 2005 року. 2011-го "Стугна" була прийнята на озброєння ЗСУ, 2015-го ця українська зброя пройшла сертифікацію за стандартами НАТО, а 2018 року до Збройних сил доставили 2500 ракет для цього вітчизняного ПТРК.

Використання вітчизняного протиракетного комплексу проти російських окупантів розпочалося ще до 24 лютого 2022-го, на лінії розмежування на Донбасі. Але, звісно ж, головну свою славу ця українська зброя здобула уже після початку повномасштабного вторгнення. У легендарному бою біля села Скибин Київської області (що є північною околицею міста Бровари, передмістя столиці) військовослужбовці 112-ї київської бригади територіальної оборони знищили за допомогою "Стугни" п'ять одиниць військової техніки росіян, зокрема, два танки.

Крім того, українські військові почали успішно використовувати протитанковий комплекс для ударів по повітряних цілях. У квітні-травні минулого року із "Стугни" було збило два російські гелікоптери Ка-52, славнозвісні "Алігатори", які є однією із найновіших розробок російського ВПК. Один "Алігатор" коштував російському бюджету 16 млн доларів, а вартість однієї ракети РК-2, яку використовує "Стугна", — від 25 до 50 тисяч доларів, залежно від модифікації.

Разом із "Стугною" українська армія використовувала на фронтах російсько-української війни інший вітчизняний протитанковий комплекс "Корсар". Ще у квітні 2022-го на території Харківської області військовослужбовці 95-ї окремої десантно-штурмової бригади підбили за допомогою цього ПТРК російський вертоліт Мі-8.

"Нептун"

Береговий мобільний ракетний комплекс РК-360МЦ "Нептун" також, як і "Стугна", був розроблений фахівцями конструкторського бюро "Луч". В квітні 2019-го в Одеській області відбулися випробовування "Нептуна", а у серпні 2020-го ця зброя стала частиною Збройних сил України.

На початок повномасштабної війни в Україні була тільки одна готова серійна пускова установка РК-360МЦ, другу тільки почали розробляти у січні 2022 року. Але навіть один-єдиний "Нептун" увійшов своїми діями в історію не тільки російсько-української війни, а і світової військової науки. Бо саме ракетами із цього комплексу було знищено головний корабель російського Чорноморського флоту Росії.

У квітні 2022-го, коли ЗСУ ще не мали західних далекобійних ракет (та і не факт, що партнери по коаліції "Рамштайн" дозволили їх використовувати у нейтральних водах), а загроза висадки десанту на чорноморському узбережжі Одещини та Миколаївщини була більш ніж серйозною, українська армія завдала вирішального удару по російському ЧФ. 13 квітня двома ракетами "Нептун" був обстріляний флагман Чорноморського флоту країни-агресора ракетний крейсер "Москва".

Успішний удар ракети з РК-360МЦ призвів до того, що наступного дня "Москва" пішла на дно. А росіяни, зрозумівши, що на них чекає у разі спроби висадки десанту, врешті облишили цю ідею. Востаннє у світі крейсер топили ще 1982о року, під час Фолклендської війни британці знищили аргентинський корабель General Belgrano. А російський/радянський флот востаннє до "Москви" втрачав корабель-флагман одного із своїх флотів ще під час російсько-японської війни 1904-1905 року. Тож досягнення українського "Нептуна" є справді унікальним.

"Богдана"

Самохідна колісна гаубиця "Богдана" — один із найновіших зразків вітчизняної зброї, який використовують Збройні сили України. Цю САУ почали розробляти 2016 року, а 2018-го на параді до Дня Незалежності її уперше продемонстрували публічно. Розробник цієї гаубиці — Краматорський завод важкого верстатобудування, він же виготовив і більшість деталей для нової зброї (усього до виробництва "Богдани" було залучено близько десятка українських компаній).

Випробування САУ 2С22 відбувалося упритул до початку повномасштабного російського вторгнення. А на початку поточного року міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що "Богдана" запущена у серійне виробництво. Втім, прославитися на російсько-українській війні українська САУ встигла ще до цього, 2022 року.

25 лютого дослідний зразок "Богдани" у розібраному вигляді таємно перевезли із Краматорська до Житомира. Там її зібрали знову і почали готувати до відправки на фронт. А через кілька місяців 2С22 своїм пострілом знищила російський зенітно-гарматний комплекс "Панцирь" на острові Зміїний. Сам Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний відзначив важливу роль "Богдани" у звільненні цього українського острова від російської окупації.

Після цього інші екземпляри "Богдани" активно використовувалися на східному напрямку, зокрема, під Бахмутом та на інших ділянках фронту в Донецькій області.

Дрони

Усі вищезгадані зразки української зброї, які стали справжніми легендами російсько-української війни (і мають усі шанси отримати довге та успішне життя після війни у збройних силах інших країн), були розроблені ще до початку повномасштабного вторгнення. Але є в царині української зброї, яка використовується у нинішньому військовому конфлікті ті зразки озброєння, не тільки самі вони, а навіть і ідея їхньої появи з'явилася уже після 24 лютого 2022 року.

Йдеться про дрони. За півтора роки повномасштабної війни в Україні з'явилася ціла купа різноманітних проєктів безпілотних літальних апаратів, як розвідувальних, так і ударних. Оскільки Новини.LIVE детально розписували особливості різних вітчизняних дронів, ми не будемо повторюватися, лише нагадаємо, що писали про розвідувальний безпілотник "Сич", про малий дрон Mini Shark, попередником якого була велика "Акула", про безпілотник-"невидимку" SpyGun, про ударний дрон Vampire, врешті, про морський дрон Magura V5.

За лінками ви можете прочитати про українські безпілотники детально, тут же ми відзначимо, що царина виробництва безпілотників зі зрозумілих причин виявилася чи не найзручнішою для української промисловості — і та відреагувала дуже швидко, ефективно і розмаїто. Детальна історія створення і використання вітчизняних безпілотників на нинішній війні ще буде написана, після завершення цього військового конфлікту ми дізнаємося і про те, в яких умовах виробляли ті чи інші дрони, де вони виготовлялися, як працювали на фронті. Зараз же варто наголосити на тому, що українська промисловість на прикладі дронів продемонструвала свою гнучкість і готовність до роботи на спільну, загальноукраїнську Перемогу.