Трофейна зброя: чим ЗСУ посилили свою міць. САУ

Трофейні російські САУ “Мста-С”, “Акація” та “Гвоздика”, що перебувають на озброєнні ЗСУ
Росіяни стали головними "донорами" у постачанні українським Силам оборони озброєння та техніки. Фото: 93-тя ОМБр Холодний Яр/Facebook

Від початку повномасштабного російського вторгнення Збройні Сили України знищили тисячі одиниць ворожої техніки. Однак чимало її було кинуто агресором на полі бою або відібрано у чесному бою українськими вояками. 

Зараз ця техніка відновлена, перероблена, вдосконалена і допомогає українцям бити загарбників їх же зброєю.

Читайте також:

Новини.LIVE вже писало про зразки української та західної зброї, яка використовується Збройними Силами України на полі бою проти армії російської федерації. Тепер мова піде про "російський ленд-ліз" — трофейну техніку. Раніше вже надавався опис танківБМПмашини управління, машини розвідки, санітарно-десантні машини, бронеавтомобілі. Сьогодні мова піде про самохідні артилерійські установки.

САУ "Мста-С"

Російська 152-мм дивізійна самохідна гаубична установка 2С19 "Мста-С" є радянською артилерійською системою, яка після розпаду СРСР перейшла у спадок армії російської федерації.

САУ була розроблена на Уральському заводі транспортного машинобудування та прийнята на озброєння радянської армії у 1989 році, а публіці була вперше продемонстрована лише у 1992 році.

САУ "Мста-С"
САУ "Мста-С". Фото: Vitaly V. Kuzmin / Wikimedia commons

Артилерійська установка призначена для знищення артилерійських і мінометних батарей, танків та іншої бронетехніки противника, а також протитанкових засобів, живої сили ворога, засобів ППО і ПРО, пунктів управління, фортифікаційних споруд тощо. САУ може вести вогонь по цілях із закритих позицій і прямим наведенням.

Цікаво, що "Мста" розроблялася спочатку на базі танка Т-72, але під час випробувань було виявлено низку серйозних недоліків, у результаті чого прийнято рішення від бази танка Т-72 залишити тільки геометрію корпусу трансмісію органи керування і двигун.

У "нульових" роках гаубиця пройшла цикл модернізації і в 2012 році в оновленому вигляді під індексом 2С19М1-155 і 2С19М2 почала надходити до армії рф.

Так, САУ "Мста" 2С19М1 із принципово нового отримала супутникову навігаційну систему та комплекс керування вогнем "УСПЕХ-С". А на "Мста" 2С19М2 було встановлено автоматизовану система управління вогнем із застосуванням цифрових електронних карт.

Крім того, машина отримала знижену помітність в радіолокаційному, тепловому і оптичному діапазонах, для комфортних умов перебування екіпажу було встановлений кондиціонер.

САУ "Мста-С"
САУ "Мста-С". Фото: Wikimedia commons

Також у САУ конструктори збільшили прицільну скорострільність гармати до 10 пострілів в хвилину та вдосконалили точність наведення на ціль.

Під час російського вторгнення в Україну в 2014 році перші російські САУ "Мста-С" були помічені та ідентифіковані у серпні-вересні під Новоазовськом. Також вони були зафіксовано під час боїв під Дебальцевим у лютому 2015 року тощо.

САУ "Мста-С"
САУ "Мста-С". Фото: Wikimedia commons

Після широкомасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року ЗСУ знищили велику кількість САУ "Мста". А у вересні 26 цих машин, включаючи і новітні екземпляри, були захоплені українськими Силами спротиву в якості трофеїв в ході наступу на Харківщину. Примітно, що станом на 2021 рік на озброєнні ЗСУ перебувало 35 самохідних гаубиць такого типу.

Тактико-технічні характеристики:

  • Довжина — 6040 мм
  • Ширина — 3380 мм
  • Висота — 3350 мм
  • Вага — 42 т
  • Екіпаж — 5 осіб
  • Боєкомплект — 50 снарядів
  • Броня — протикульова
  • Швидкість — до 60 км/год.
САУ "Мста-С"
Трофейна САУ "Мста-С" на Сумщині. Фото: Iryna Rybakova/93-тя ОМБр Холодний Яр/Facebook

САУ "Акація"

Російська 152-мм дивізійна самохідна гаубична установка 2С3 "Акація" є радянською артилерійською системою, яка після розпаду СРСР перейшла у спадок армії російської федерації.

САУ була розроблена на Уральському заводі транспортного машинобудування. Самохідка призначена для знищення живої сили противника, його артилерійських і мінометних батарей, ракетних установок, танків та іншої бронетехніки, пунктів управління фортифікаційних споруд тощо. 

Цікаво, що артилерійська частина "Акації" розроблялася на базі 152-мм гармати-гаубиці Д-20, яку перенесли на самохідні шасі практично без тактико-технічних і конструкційних змін.

Перші два дослідних зразка нової САУ були виготовлені наприкінці 1968 року. А через три роки після внесення в машину певних змін і доробок, САУ 2СЗ "Акація" увійшда до складу озброєнь Радянської армії.

Акація
САУ "Акація". Фото: Wikimedia commons​

Броня корпусу і башти самохідки забезпечують захист екіпажу від ураження бронебійною кулею з відстані 300 м, а також від осколків снарядів і мін малого калібру. При цьому бойова машина розділена на відсік управління, силовий і бойовий відсіки.

Боєкомплект САУ складається із 40 пострілів, які знаходяться у двох боєукладках, встановлених у башті і в корпусі машини. Максимальна дальність стрільби осколково-фугасним снарядом становить 18500 м, а при стрільбі активно-реактивним боєприпасом — 24000 м. 

Варто зазначити, що до боєкомплекту "Акації" входять кумулятивні, бетонобійні, бронебійні, касетні, уламково-фугасні, керовані, освітлювальні, димові, шрапнельні та хімічні снаряди. Крім гармати, САУ оснащена кулеметом калібру 7,62 мм.

На початку вторгнення в Україну у 2014 році російські війська втратили в боях щонайменше 19 САУ "Акація".

Акація
Трофейна САУ "Акація". Фото: Летучий Голландец/Facebook

Всього армія рф має на своєму озброєнні близько 2000 машин такого типу. На озброєнні ж ЗСУ станом на 2021 рік перебувало 249 "Акацій".

Тактико-технічні характеристики:

  • Довжина — 6970 мм
  • Ширина — 3250 мм
  • Висота — 3050 мм
  • Вага — 27,5 т
  • Екіпаж — 4 особи
  • Ефективна дальність пострілу — 20,5 км
  • Боєкомплект — 46 снарядів
  • Броня — протикульова
  • Швидкість — до 60 км/год.

САУ "Гвоздика"

Російська 122-мм дивізійна самохідна гаубична установка 2С1 "Гвоздика" є радянською артилерійською системою, яка після розпаду СРСР перейшла у спадок армії російської федерації.

САУ призначена для знищення живої сили противника, його артилерійських батарей, ДЗОТів, а також для відкриття проходів в мінних полях та польових інженерних загородженнях.

Виробництво "Гвоздик" почалося у 1971 році в Харкові і тривало до кінця 1991 року. Всього за роки виробництва було виготовлено понад 10 000 "Гвоздик", які перебували або перебувають досі на озброєнні понад 40 країн світу.

САУ "Гвоздика"
САУ "Гвоздика". Фото: Vitaly V. Kuzmin / Wikimedia commons

В ході проєктування самохідки були створені три її варіанти: на базі шасі СУ-100, на базі МТЛБ і на базі БМП-1. В результаті випробувань було вирішено зупинитися на шасі МТЛБ, яке було подовжено та модифіковано. САУ отримало 122-мм гармату Д-30.

Бойове хрещення самохідна гаубиця 2С1 прийняла під час війни в Афганістані. Потім були Чечня, Придністров'я, Югославія, Ірак, Лівія.

Станом на 1992 рік Україна мала на своєму озброєнні 563 "Гвоздики", а станом на 2014 рік — 300 штук, з яких — 159 перебували на базах зберігання озброєння та техніки.

В 2013 році Міністерство оборони України ухвалило рішення про зняття установки "Гвоздика" з озброєння ЗСУ, а тому початок російсько-української війни на Донбасі застало чотири механізовані бригади українські артилерійських підрозділів з цими САУ в стадії розформування. Втім одночасно почався активний процес відновлення та повернення установок до військ.  

В росії гаубиця була модифікована і з 2008 року надійшла на озброєння російської армії під індексом 2С34 "Хоста".

2С34 "Хоста"
2С34 "Хоста". Фото: Vitaly V. Kuzmin/Wikimedia commons

Всього в армії рф, за певними даними, налічується близько 1800 САУ "Гвоздика" та її модифікацій.

Тактико-технічні характеристики:

  • Довжина — 7260 мм
  • Ширина — 2850 мм
  • Висота — 2725 мм
  • Вага — 15,7 т
  • Екіпаж — 4 особи
  • Ефективна дальність пострілу — 21,9 км
  • Боєкомплект — 40 снарядів
  • Броня — протикульова
  • Швидкість — до 60 км/год.