Трофейна зброя: чим ЗСУ посилили свою міць. САУ. Частина 2

16 квітня 2023 07:40

Журналіст

Поділитися

Російські САУ, які стали трофеями: “Но́на-С”, “Нона-СВК” та “Хоста”, що перебувають на озброєнні ЗСУ

Росіяни стали головними "донорами" у постачанні українським Силам оборони озброєння та техніки. Російська САУ "Нона-СВК". Фото: Wikimedia commons

Євген Дем’янов

Журналіст

Від початку повномасштабного російського вторгнення Збройні Сили України знищили тисячі одиниць ворожої техніки. Однак чимало її було кинуто агресором на полі бою або відібрано у чесному бою українськими вояками.

Зараз ця техніка відновлена, перероблена, вдосконалена і допомагає українцям бити загарбників їх же зброєю.

Читайте також:

Новини.LIVE вже писало про зразки української та західної зброї, яка використовується Збройними Силами України на полі бою проти армії російської федерації. Тепер мова піде про "російський ленд-ліз" — трофейну техніку. Раніше вже надавався опис танків, БМП, машини управління, машини розвідки, санітарно-десантні машини, бронеавтомобілі, самохідні артустановки. Сьогодні ми продовжимо розповідь про російські САУ, які дісталися ЗСУ.

САУ "Нона-С"

Російська 100-мм основна самохідна гаубічна установка 2С9 "Нона-С", сконструйована за часів СРСР.

Ця гусенічна машина відноситься до класу броньованих, плаваючих, аеротранспортабельних одиниць бронетехніки, призначених для використання в повітряно-десантних та аеромобільних військах та їхньої підтримки в бою.

САУ "Нона-С" доставляють до місць бойового призначення парашутно-реактивним та посадочним способами за допомогою літаків військово-транспортної авіації Ан-12, Ан-22, Ан-70, Ан-124 і Іл-76.

При створенні САУ за основу були взяті технічні параметри БМД-1.

Основною зброєю машини стала довгоствольна 100-мм гармата. Згодом в Пермі була створена нова 120-мм нарізна гармата. Це дозволило розробити для повітряно-десантних військ та в 1981 році взяти на озброєння ПДВ Радянської армії універсальну артилерійську систему, що поєднувала в собі функції гармати, гаубиці та міномету.

Можливості гармати дозволяють знищувати не лише живу силу противника, його оборонні споруди, але і вести боротьбу з танками. Для цих цілей до комплекту САУ входять різні боєприпаси.

Цікаво, що, за однією з легенд, назва машини "Нона" не є жіночим ім'ям, а є абревіатурою російської назви назви — "Новое орудие наземной артиллерии".

Важливою характеристикою гармати "Нона-С" є її найменша дальність стрільби. Для артилерійського снаряда вона становить 1,7 км, для мін калібру 120-мм — 400 м.

Отже гармата самохідки відмінно пасує для безпосередньої підтримки військ на полі бою. А необхідність десантування машини вимагала зробити її легкою. Через це корпус самохідки було виготовлено з алюмінію, але він добре захищає екіпаж від легкої стрілецької зброї.

Машина вироблялася в трьох модифікаціях і перебуває на озброєнні семи країн.

В ході боїв після широкомасштабного російського вторгнення в Україну чимала кількість 2С9 "Нона-С" була знищена підрозділами ЗСУ і захоплена в якості трофеїв.

Тактико-технічні характеристики:

Довжина — 6200 мм
Ширина — 2630 мм
Висота — 2300 мм
Вага — до 10 т
Екіпаж — 3 особи
Боєкомплект — 40 снарядів
Броня — протикульова
Швидкість — до 60 км/год. (9-10 км/год. по воді)

САУ "Нона-СВК"

Російська 120-мм батальйонна САУ 2С23 "Нона-СВК".

Її головною зброєю є гармата-міномет.

Установка призначена для знищення живої сили противника, його артилерійських та мінометних розрахунків і батарей, бронецілей, пунктів управління тощо.

Завдяки конструкційним особливостям САУ може вести прицільний вогонь без попередньої підготовки з закритих позицій

При цьому для неї підходять боєприпаси (міни) як російського, так і іноземного виробництва.

Машина була розроблена в конструкторському бюро Пермського машинобудівного заводу на шасі плаваючого колісного бронетранспортера БТР-80.

САУ взята на озброєння російської армії в 1991 році.

Вперше "Нона-СВК" була застосована під час першої Чеченської війни всередині 90-х років минулого століття.

В ході російсько-української війни мінімум 5 машин такого типу були помічені на кордоні з Україною в Новошахтинську восени 2014 року, а пізніше — в Луганську у військовослужбовців 61-ї бригади морської піхоти армії РФ.

Перша "Нона-СВК" була захоплена підрозділами ЗСУ 27 березня 2022 року, коли російські загарбники кинули її напризволяще. А в результаті вересневого наступу у 2022 році українська армія поповнилася великою кількістю 120-мм самохідними мінометами "Нона-СВК", які були кинуті росіянами під Ізюмом Харківської області.

Трофейна САУ Нона-С — Трофейна САУ "Нона-СВК". Фото: Telegram/bochkala_war

Примітно, що з лютого цього року українські Сили оборони застосовують у трофейній "Ноні" американські 120-мм міни M1101.

Тактико-технічні характеристики:

Довжина — 7730 мм
Ширина — 2900 мм
Висота — 3075 мм

САУ "Хоста"

Російська 120-мм самохідна артилерійська установка САУ 2С34 "Хоста".

САУ призначена для знищення живої сили противника, його артилерійських і мінометних батарей, ракетних установок, бронетехніки, пунктів управління тощо. Максимальна дальність вогневого ураження об'єкту сягає у САУ до 14 кілометрів.

Бойову машину було взято на озброєнні російської армії у 2008 році.

Варто зазначити, що з 2003 року було виготовлено декілька десятків одиниць

САУ "Хоста" розроблена в Пермі та є глибокою модернізацією САУ 2С1 "Гвоздика".

Під час широкомасштабного російського вторгнення першу машину цього типу було захоплено в якості трофею підрозділами Збройних Сил України 14 березня 2022 року. А другу — вже 2 квітня 2022 року у Чернігівській області.